Був погожий день четверга… Точніше ніч. Час 3. 00. Стук у двері. Цедруг. Прийшов вивантажувати запчастини якими була набита вбагажнику-і в салоні до стелі Капа.
Сил вивантажувати їх в 11 вечора напередодні вже-не було.Тому ми зТолею почали тихенько (а місцями і не дуже) вивантажуватисявдома.Хвилин 40 вивантажувалися-потім мийка (машина після полів ікалюж на їх дорогах була як джип після котушок по-грязи.О 4.39забрали дівчину Толіка і рушили на Берлін... Виїхали на платнутрасу а-2 і до самого кордону з Німеччиною їхали 140-150 як і все впотоці.Німеччина трохи розчарувала. - Європейському якрозповідають, але в основному архітектура на рівні. Загальневраження - сподобалося. Приїду-ще) зробили всі справи здокументами, прогулялися і поїхали-назад. Під капотом.Скинув до80-в'їхав на аварійну смугу, машина на холостих глухне.Заводитьсянасилу.Було чути-стукіт. На моторі, що стукає, проїхав ще кілометра3 і в 50 метрах від заправки (які на цій трасі одна на 30-50км)мотор змусив так що просто докотився до-парковки за заправкою ізаглушив. Жахливий звук. У результаті остаточно платної траси 10км.Ашина залишилася там. Друг повернеться з Голландії і лафетоюприведе її додому. До будинку 190 км. Тим часом я через деньавтобусом виїхав на кілька тижнів в Україну.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.