Власне, в 29 червня з ранку раніше поїхав я до Польщі до містаЖешув.
Їхати тут не далеко ( 80 км до кордону), далі пів години намитниці, перевірці паспортів і ось я в Польщі. Дорога змінюєтьсябуквально за парканом прикордонної служби)) Чотирисмугова дорога, "музична" розмітка, купа попереджувальних знаків, пару цікавихмостів та паркан, щоб на дорогу не вискакували олені, окрім тих, хто за кермом:Сам Жешув приємно здивував — вулиці широкі, чистота, всюди велодоріжки та різні клумби з квіточками. Львова немає:тежмагазини в Молах, теж забігайлівки з фастфудом (тільки ціни взлотих і люди говорять не зрозуміло)). Звичайно ж, не міг пройтиповз Майдан Незалежності та Хрещатика.Вулиці вже починаютьрозчищати, але все одно ще дуже багато наметів і барикад.Навітьстрашно подумати, що там було взимку.Тротуарною плиткою складеніоборонні стіни, купа покришок та незрозумілі особи з травматикою.Відчуття безпеки я не мав. І не дарма — того ж вечора була якасьсутичка з журналістами.
До Києва я дістався поїздом Інтерсіті+ (швидкісний який) — 160км/год крейсерська швидкість. Нічого такі вагони, зручні сидушки, КОНДИЦІОНЕР! , але дверний отвір... Я собі там мало голову не зніс, можна було й вище зробити проходи.
Далі, в того ж вечора, я вже був в Умані. Там стандартна прогулянкапо Софіївці, родичі і т.Д. Той самий Інтерсіті+ поїзд, тільки теперїхав він повільно і майже пів години стояли в якомусь полі — йшовсильний дощ… Чого за поїзд такий, що через дощ треба в полістояти?
< Коротше за 4 дні більше 2000 км, весело! Традиційно, ставтелайки, коменти і все що душі завгодно)Стоянка біля молу в Жешуві
Звичайна міська вулиця вранці в неділю
Дворик усередині Мола
Просто вулиця
Це вже Київ
Майдан Незалежності






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.