Зняв заглушку диска і обболтів

Привіт. Буенос діас, синьйорас! Будемо знайомі. Мене звуть Болт.Буду радий якщо будете звати мене Усейн, але і на просто дружнєБолт не обламаюсь. Родом я з Мексики, чуйне життяпомотала-повертала по роботі в Штатах (ну а чо, хочеш кимось стати— умій крутитися), а тут випадок підвернувся Європу глянути... Осьзібралися ми з пацанами, і вирішили рвонути на інший континент.типу гроші взяв, сказав що паспорти по припливу видадуть, що насзустрінуть, все на мазі, дозволи на роботу... Роботи валом... Алещось пішло не так. Вдало в контейнері і не дихали, нас пронесло, аось іншим капітально не пощастило, міграційка і прикордонники, чорт, коротше, добралися ми нормально, мало потрясло в море, спекоюприпікало, але посеред ночі, в далекій Одесі ми тихо покинуликонтейнер і під монотонний гуркіт порту тихенько залізли в попутнутачку і завантажилися на автовоз... Так виявився я зхлопцями-болтами в Києві... А чого я в таких скрутних обставинах? Та все ж таки через гребаних лягавих... Доводилося наполовинуменшим складом. Трудитися ... Ну замість 4х хлопців, ми вдвохутримували колесо, Свята Смерть забирай, хлопці так на кожномуколесі віддмухувалися. І так, я таки пишаюся. Ми це робили стійкота відкинуто. Тяжко було, суперечки немає. Але ж ми мексиканці, ане французи якісь… коротші. Підігнали нам поповнення, ще невеликагрупка братиків з мексики підкотила, тепер уже не нудно. Можнаспокійно працювати, хвилинка словом перекинутися з'явилася ... А тоі свій бізнес відкриємо. Хочу щоб мій син тут не м'язом працював якйого папка, а найкращі начоси робив. Та свій ресторанчик тримав.маленький… ну лади! Розповів вам про своє життя-буття. Піду даліпрацювати. Колесо ж не втримається і не покрутиться толково…