10 тисяч і один рік. Враження.

Ось і пройшов рік разом з Ейріком. Мене буває, рік збігся зпробігом в 10000 - такий режим експлуатації.Машина днями пройшлаТО-1, заміна масла, масляного та салонного фільтрів (ціну ТО уофіціалів вказую).Їздили ми в основному містом, по трасі проїхалине більше 10 %.
Коротко про те, які думки та емоції машина викликає після першогороку.

Спочатку про те, що радує.< По-перше, і це головне —драйв! .. У міському потоці їде Ейрік чудово, живенько прискорюючисьтам де треба, бадьоренько буркаючи тригіршковим моторчиком. Зручнопаркуватися, а збільшений (порівняно з моїм попереднім Пікассо)кліренс дає можливість злегка похуліганити, зістрибуючи з бордюріві проходячи дорожні нерівності. По-друге — індивідуальність! йогонезвичайність і впізнаваність мене особисто дуже тішить і щоднядарує заряд позитиву. Не сперечаюся, є люди, яким зручно бути сіроюмишкою на сірій безликій машинці ... А мені подобається, що втакому біло-жовтогарячому забарвленні я один на все наше місто в300 тисяч. Ну і екстер'єр у Еріка — на п'ятірку.
По-третє — оснащення. Знову ж таки, в порівнянні з попередньоюмашиною, він напханий усілякими корисностями та допоміжниками.Камера, карпле, підігрів переднього скла, дзеркал, контрольрозмітки, тиску в шинах… Я, як задрот-айтішник, оцінив. Всепродумано, салон трансформований ... Тут для мене нічого нового, крім, мабуть, підлокітника ... Все добре з ергономікою в салоні.Можна шукати чого ще написати хорошого, і однозначно знайдутьсякомпліменти, але давайте перейдемо до цікавішої частини. Отже, щозасмучує. Перше — витрата. Комп'ютер у місті показує витрату між9.2 (в ідеальних погодних умовах) та 10.5 (у спеку з кондиціонером, або у холод із мінімальними прогрівами). А в найепічніші моментибувало і 11. Відразу обмовлюся — я не рву зі світлофора і загаломїжджу досить спокійно. Можливо, такі великі цифри обумовлені тим, що в мене в основному машина їздить у режимі коротких переїздів —до 10 км, і автоматична коробка, що встигає охолонути, робить своючорну справу.
Друге. У масі дрібниць просто вдається, що виробник економив простона всьому. Немає кишень на задніх спинках передніх крісел. Пластикв салоні жорсткий (ні-ні та й сплачу про м'яку і приємну торпедуПікассо). Зазори ... Могли б бути і точніше. Список можнапродовжувати.
От… хотів написати більше критики, а загалом-то ось і все…
UPD хотів написати ще про бак, та вилетіло з голови. 45 л – справдіякось несерйозно. 350-400 км — і на заправку… Пікассо мав 50, трохивеселіше, а враховуючи, що витрата теж була нижчою — виходилокілометрів 450 проїхати містом без побоювання.

> Підбиваючи підсумки — машиною задоволений. Щодня сідаю за кермоз радістю. А син-підліток ні-ні та й скаже щось на кшталт "який жеу нас все-таки крутий Ейрік! " Головне – позитивні емоції, а що щемає бути головним для сімейного авто? Він робить наше життянезрівнянно комфортнішим і трохи радісним.
Всіх із наступаючим. Усім добра.