Прощавай, Дастер!

Настав час прощатися з машинкою. Позавчора її забрав новийгосподар. Це була не перша машина в сім'ї, але жодна досі неприносила стільки позитивних емоцій. Адже Дастер це не тількипереміщення. По асфальту, це і вибоїсті ґрунтовки, і піскиКінбурна, і глина Карпат, і зимова казка в лісі... У ньому є духподорожей і пригод.Відос з попереднього посту був ніби концетратомцих поїздок.За весь час машина жодного разу не підводила, недоводилося через поломку стояти і чекати на допомогу.А ще Дастербув об'єктом усілякого мого колгоспингу).Тяжко розлучатися, як зістарим другом.Він вірно служив, приніс багато радості і тепер, сподіваюся, продовжить це робити новому господарю., Дастер! А назміну йому приходить … звичайно ж, Дастер! ЗИ в розряд "колишніх"поки не перекладаю, т.К . Не хочу втрачати стрічку по 1G