— Паша, поїхали гівно місити!
— Який Паша?
— Який на Акурі…
Acura MDX< 3700 см3, 300 коней, v6, 24 клапани, 373 моменти, 7секунд до сотні, постійний повний привід., незалежна підвіска, ABS, EBD, EBV, REF, EBFD, ESP, DSC, ESC, VSC, ASR, Brake Assist таще купа незнайомих мені абревіатур :)
І ось на цьому чудо-агрегаті мені було запропоновано поїхатикататися! Ну хіба міг я не погодитися?
Нас було 4 людини:господар машини Паша, його дружина, я і Вовабайкер.Поїхали ми через село Івот на Дотепне покриття в тих місцях, мабуть, після звільнення від німецької окупації, ніхто так і неремонтував, тому постійно доводилося згортати на узбіччя, а в 41-муне давали спокою У деяких місцях місцеві аборигени навіть накаталидорогу по полю. Далі пофоткалися біля гармати, переповзлипонтонними мостами через річки Віть і Десна і рушили на славнемісто Новгород-Сіверський. Той самий, у якому кілька століть томуЯрославна чекала на свого чоловіка. Але метою було не відвідуванняісторичних місць, а банальне поповнення бака паливом. Далі булоухвалено рішення їхати на крейдяний кар'єр. Місця там красиві, аленавесні ґрунтові дороги розмиває і їхати ними досить проблематично.Але хіба не це ми шукали, правда? Пригоди почалися майжевідразу.
наша компашка
Протитанкова гармата ЗІС-3
Спочатку ми сіли на поле. Після марних спроб видертися, ми з Вовоювилізли, полегшивши цим на 150 кг жопу автомобілю. Виїхати цьогоразу вийшло. Але я вже тоді зрозумів, що просто так додому ми неповернемося. Далі ми спустилися вниз з Путівської гірки і поїхалина кар'єр по дорозі. Залізли на верх і пів години милувалисякраєвидами. Слід зазначити, що милуватися таки було чим, адженедаремно ще скіфи зацінили гарні краєвиди Сіверщини. Проте насталаніч і треба було повертатися. Ми розвернулися і поїхали, але одразупопало згорнути мало не туди. Попереду ми побачили величезнукалюжу. Її можна було б об'їхати узбіччям, пустивши ліве колесо посухому грунту. Ще розумніше було б повернутися назад. Але ж ми нешукаємо легких шляхів. Пашка пірнув прямо по центру і відразупосадив ластівку на черево. Пару хвилин посмикавшись і сівши щеглибше, ми зрозуміли, що все. Треба йти за трактором:)
переднє колесо
Однак де в Путівську знайти трактор, та ще вночі? Ми з Вовоюзалишили Пашу з дружиною в романтичній обстановці, а саме:посередтемного кар'єру, без зв'язку (мобільний там не ловить), а саміпішли пішки вниз — ловити попутку. На шляху вирішили спробувативитягнути Акуру моїм Паджеріком. Коли мобільний телефон такиспіймав мережу, я зателефонував знайомому до Шостки та попросив насзабрати. Він погодився, хвилин через 30 ми зустрілися на мостучерез Десну у с. Пирігівка. Приїхали до міста, я зайшов додому, взяв чоботи. Подзвонив Василичу, тямущому з цих питань мужику, івін погодився допомогти. Забрав його та поїхали втрьох рятуватистоличного друга.
ось відео, в яку дупу ми залізли
Загалом, слідами протектора ми таки знайшли те місце, на самомуверху крейдяного кар'єру. Під'їхав я ближче, чоловіки зачепили тросдо заднього гачка Акура (благо такий був у наявності), я ввімкнувзнижену і повільно почав здавати назад. Одночасно Пашка тежувімкнув задню і дав гару. Бабах! Трос порвався! Міцно сидить... Явирішив спробувати смикнути його попереду. Форсувавши калюжу, під'їхав до Акури задом, мене зачепили зв'язаним тросом і я зновуспробував тягнути… Та ні в яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашканамагався ще самостійно вирулити, від чого завантажений ще глибше.. У таких ситуаціях чим більше мужиків — тим краще. Спустилися вжена моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. Упершій же хаті, в яку ми постукали, відразу 3 здорові мужикикинулися нам допомогти. Таке враження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли ще лопату, сокиру, найбільшу з нихузяв бензопилу, але в салон не вліз, зате легко застрибнув убагажник і сказав, що йому там навіть зручніше. Повіз я все цеказино нагору. Досягши місця, мужики вилізли, бензопилою спилилиакацію товщиною приблизно 15 см в обхваті, і використовуючи її якважіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машинатрохи піднята, заганяючи під колеса плоскі довгі дошки. Усьогозагнали 5 дощок, після чого я, знову перепливши калюжу, зачепивпередок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого невиходило, але тут хтось із мужиків крикнув "штурхай джип! " і вонинатовпом почали пхати мене вперед. І о диво! Виявляється, саме цихпар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байки така:не лізьте в бруд. Чимкрутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"посеред темного кар'єру, без зв'язку (мобільний там не ловить), асамі пішли пішки вниз - ловити попутку. На шляху вирішилиспробувати витягнути Акуру моїм Паджеріком. Коли мобільний телефонтаки спіймав мережу, я зателефонував знайомому до Шостки тапопросив нас забрати. Він погодився, хвилин через 30 ми зустрілисяна мосту через Десну у с. Пирігівка. Приїхали до міста, я зайшовдодому, взяв чоботи. Подзвонив Василичу, тямущому з цих питаньмужику, і він погодився допомогти. Забрав його та поїхали втрьохрятувати столичного друга.
ось відео, в яку дупу ми залізли
Загалом, слідами протектора ми таки знайшли те місце, на самомуверху крейдяного кар'єру. Під'їхав я ближче, чоловіки зачепили тросдо заднього гачка Акура (благо такий був у наявності), я ввімкнувзнижену і повільно почав здавати назад. Одночасно Пашка тежувімкнув задню і дав гару. Бабах! Трос порвався! Міцно сидить... Явирішив спробувати смикнути його попереду. Форсувавши калюжу, під'їхав до Акури задом, мене зачепили зв'язаним тросом і я зновуспробував тягнути… Та ні в яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашканамагався ще самостійно вирулити, від чого завантажений ще глибше.. У таких ситуаціях чим більше мужиків — тим краще. Спустилися вжена моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. Упершій же хаті, в яку ми постукали, відразу 3 здорові мужикикинулися нам допомогти. Таке враження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли ще лопату, сокиру, найбільшу з нихузяв бензопилу, але в салон не вліз, зате легко застрибнув убагажник і сказав, що йому там навіть зручніше. Повіз я все цеказино нагору. Досягши місця, мужики вилізли, бензопилою спилилиакацію товщиною приблизно 15 см в обхваті, і використовуючи її якважіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машинатрохи піднята, заганяючи під колеса плоскі довгі дошки. Усьогозагнали 5 дощок, після чого я, знову перепливши калюжу, зачепивпередок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого невиходило, але тут хтось із мужиків крикнув "штурхай джип! " і вонинатовпом почали пхати мене вперед. І о диво! Виявляється, саме цихпар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байки така:не лізьте в бруд. Чимкрутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"посеред темного кар'єру, без зв'язку (мобільний там не ловить), асамі пішли пішки вниз - ловити попутку. На шляху вирішилиспробувати витягнути Акуру моїм Паджеріком. Коли мобільний телефонтаки спіймав мережу, я зателефонував знайомому до Шостки тапопросив нас забрати. Він погодився, хвилин через 30 ми зустрілисяна мосту через Десну у с. Пирігівка. Приїхали до міста, я зайшовдодому, взяв чоботи. Подзвонив Василичу, тямущому з цих питаньмужику, і він погодився допомогти. Забрав його та поїхали втрьохрятувати столичного друга.
ось відео, в яку дупу ми залізли
Загалом, слідами протектора ми таки знайшли те місце, на самомуверху крейдяного кар'єру. Під'їхав я ближче, чоловіки зачепили тросдо заднього гачка Акура (благо такий був у наявності), я ввімкнувзнижену і повільно почав здавати назад. Одночасно Пашка тежувімкнув задню і дав гару. Бабах! Трос порвався! Міцно сидить... Явирішив спробувати смикнути його попереду. Форсувавши калюжу, під'їхав до Акури задом, мене зачепили зв'язаним тросом і я зновуспробував тягнути… Та ні в яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашканамагався ще самостійно вирулити, від чого завантажений ще глибше.. У таких ситуаціях чим більше мужиків — тим краще. Спустилися вжена моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. Упершій же хаті, в яку ми постукали, відразу 3 здорові мужикикинулися нам допомогти. Таке враження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли ще лопату, сокиру, найбільшу з нихузяв бензопилу, але в салон не вліз, зате легко застрибнув убагажник і сказав, що йому там навіть зручніше. Повіз я все цеказино нагору. Досягши місця, мужики вилізли, бензопилою спилилиакацію товщиною приблизно 15 см в обхваті, і використовуючи її якважіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машинатрохи піднята, заганяючи під колеса плоскі довгі дошки. Усьогозагнали 5 дощок, після чого я, знову перепливши калюжу, зачепивпередок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого невиходило, але тут хтось із мужиків крикнув "штурхай джип! " і вонинатовпом почали пхати мене вперед. І о диво! Виявляється, саме цихпар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байки така:не лізьте в бруд. Чимкрутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"взяв чоботи. Подзвонив Василичу, тямущому з цих питань мужику, івін погодився допомогти. Забрав його та поїхали втрьох рятуватистоличного друга.
ось відео, в яку дупу ми залізли
Загалом, слідами протектора ми таки знайшли те місце, на самомуверху крейдяного кар'єру. Під'їхав я ближче, чоловіки зачепили тросдо заднього гачка Акура (благо такий був у наявності), я ввімкнувзнижену і повільно почав здавати назад. Одночасно Пашка тежувімкнув задню і дав гару. Бабах! Трос порвався! Міцно сидить... Явирішив спробувати смикнути його попереду. Форсувавши калюжу, під'їхав до Акури задом, мене зачепили зв'язаним тросом і я зновуспробував тягнути… Та ні в яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашканамагався ще самостійно вирулити, від чого завантажений ще глибше.. У таких ситуаціях чим більше мужиків — тим краще. Спустилися вжена моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. Упершій же хаті, в яку ми постукали, відразу 3 здорові мужикикинулися нам допомогти. Таке враження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли ще лопату, сокиру, найбільшу з нихузяв бензопилу, але в салон не вліз, зате легко застрибнув убагажник і сказав, що йому там навіть зручніше. Повіз я все цеказино нагору. Досягши місця, мужики вилізли, бензопилою спилилиакацію товщиною приблизно 15 см в обхваті, і використовуючи її якважіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машинатрохи піднята, заганяючи під колеса плоскі довгі дошки. Усьогозагнали 5 дощок, після чого я, знову перепливши калюжу, зачепивпередок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого невиходило, але тут хтось із мужиків крикнув "штурхай джип! " і вонинатовпом почали пхати мене вперед. І о диво! Виявляється, саме цихпар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байки така:не лізьте в бруд. Чимкрутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"взяв чоботи. Подзвонив Василичу, тямущому з цих питань мужику, івін погодився допомогти. Забрав його та поїхали втрьох рятуватистоличного друга.
ось відео, в яку дупу ми залізли
Загалом, слідами протектора ми таки знайшли те місце, на самомуверху крейдяного кар'єру. Під'їхав я ближче, чоловіки зачепили тросдо заднього гачка Акура (благо такий був у наявності), я ввімкнувзнижену і повільно почав здавати назад. Одночасно Пашка тежувімкнув задню і дав гару. Бабах! Трос порвався! Міцно сидить... Явирішив спробувати смикнути його попереду. Форсувавши калюжу, під'їхав до Акури задом, мене зачепили зв'язаним тросом і я зновуспробував тягнути… Та ні в яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашканамагався ще самостійно вирулити, від чого завантажений ще глибше.. У таких ситуаціях чим більше мужиків — тим краще. Спустилися вжена моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. Упершій же хаті, в яку ми постукали, відразу 3 здорові мужикикинулися нам допомогти. Таке враження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли ще лопату, сокиру, найбільшу з нихузяв бензопилу, але в салон не вліз, зате легко застрибнув убагажник і сказав, що йому там навіть зручніше. Повіз я все цеказино нагору. Досягши місця, мужики вилізли, бензопилою спилилиакацію товщиною приблизно 15 см в обхваті, і використовуючи її якважіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машинатрохи піднята, заганяючи під колеса плоскі довгі дошки. Усьогозагнали 5 дощок, після чого я, знову перепливши калюжу, зачепивпередок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого невиходило, але тут хтось із мужиків крикнув "штурхай джип! " і вонинатовпом почали пхати мене вперед. І о диво! Виявляється, саме цихпар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байки така:не лізьте в бруд. Чимкрутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"мене зачепили зв'язаним тросом і я знову спробував тягнути… Та нів яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашка намагався ще самостійновирулити, від чого завантажений ще глибше. . У таких ситуаціях чимбільше мужиків — тим краще. Спустилися вже на моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. У першій же хаті, в яку мипостукали, відразу 3 здорові мужики кинулися нам допомогти. Такевраження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли щелопату, сокиру, найбільшу з них узяв бензопилу, але в салон невліз, зате легко застрибнув у багажник і сказав, що йому там навітьзручніше. Повіз я все це казино нагору. Досягши місця, мужикивилізли, бензопилою спилили акацію товщиною приблизно 15 см вобхваті, і використовуючи її як важіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машина трохи піднята, заганяючи під колесаплоскі довгі дошки. Усього загнали 5 дощок, після чого я, зновуперепливши калюжу, зачепив передок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого не виходило, але тут хтось із мужиківкрикнув "штурхай джип! " і вони натовпом почали пхати мене вперед. Іо диво! Виявляється, саме цих пар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байкитака:не лізьте в бруд. Чим крутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"мене зачепили зв'язаним тросом і я знову спробував тягнути… Та нів яку! Мабуть, поки ми ходили, Пашка намагався ще самостійновирулити, від чого завантажений ще глибше. . У таких ситуаціях чимбільше мужиків — тим краще. Спустилися вже на моїй машині втрьох:я, Васильович та Світлана, Пашкіна дружина. У першій же хаті, в яку мипостукали, відразу 3 здорові мужики кинулися нам допомогти. Такевраження, що вони сиділи і чекали, доки ми прийдемо. Вони взяли щелопату, сокиру, найбільшу з них узяв бензопилу, але в салон невліз, зате легко застрибнув у багажник і сказав, що йому там навітьзручніше. Повіз я все це казино нагору. Досягши місця, мужикивилізли, бензопилою спилили акацію товщиною приблизно 15 см вобхваті, і використовуючи її як важіль, піднімали Акуру, вставляючи "важіль" у диск, і, поки машина трохи піднята, заганяючи під колесаплоскі довгі дошки. Усього загнали 5 дощок, після чого я, зновуперепливши калюжу, зачепив передок Акура за свій задній гачок, плавно пішов уперед. Нічого не виходило, але тут хтось із мужиківкрикнув "штурхай джип! " і вони натовпом почали пхати мене вперед. Іо диво! Виявляється, саме цих пар кінських сил і не вистачало нам, щоб виштовхнути Пашку! Ура! Дами і панове, мораль цієї байкитака:не лізьте в бруд. Чим крутіший джип, тим далі йти за трактором; -)
"тим далі йти за трактором; -)
"тим далі йти за трактором; -)
Коментарі6
Чудово прокотилися, і отримали багато емоцій)
мораль права. але це не джип, а паркетник. просто пощастило йому залізти так далеко.
жесть) ось це покаталися)
Добре написано
не жип навіть застряг) але історія хороша, зараза)
Забава))))