Поїздка до Одеси і назад.

Всім привіт.
Ось я і скачав на Батьківщину і повернувся назад. Був вдома три зполовиною дні (режим транзиту 5-ть днів).
Четвер та понеділок дорога.
Як усе почалося, у середу ввечері після роботи взяли речі, стрибнули в машину та погнали до Галаца (місто на кордоні зУкраїною), зупинилися у хостелі, доїхали за два з половиною години270 км дороги в Румунії клас, першу сотню я проїхав за 45 хвилин, сам у шоці. -ть завалися спати.О сьомій ранку підемо, сніданок і о8-й ранку погнали. (оскільки в режимі транзиту не можна перетинатиодин і той же пункт пропуску.) Це те, що мені скзали на митниці, тому вирішив не ризикувати і зробити як сказали в цілому всеок.

Розібрався з правилом 10-ти днів це. Одеська область).Ну чи черезБолград.
Ну чи можна навпроти кому як подобається.
Навесні їхатиму цим маршрутом, розповім що і як.

Кордони зайняли десь години півтори до Одеси і годину назад.Причому в чергах ми не стояли майже, на самому кордоні лише часвитрачали на оформлення машини, коли до Одеси їхали, і молдовашкигальмували, коли я дав свій закордонник, запитали на кому машина, техпаспорт при цьому лежав у них на столі, дізнавшись, що машина намені Румунський паспотр запитали і назад на огляд вмісту речейпішло хвилин 20-30.
В Україну не особливо оглядали. Так глянули мигцем і все.
У Бухарест колись поверталися, оглядали ретельніше, румуни, навітьвалізу попросили відкрити і запаску показати навіщо незнаю…Українці так глянули краєм ока і все, румуни кузов оглядалиприховані порожнини тощо. П. .
Дорога Джурджулешти — Болград була така собі. Потім на Татарбунарибула жах. Я здається і зчеплення трохи підпалив, тому що постійнотурк-тирк, гальмо, знову тирк тирк гальмо. Їхав акуратно але всеодно дві хороші купини (ямки) спіймав причому млинець візуальнохрін побачиш, типу нерівна дорога просто, а потім як влітаєшрозумієш що вай-вай ...

Так двома словами в принципі все.