Ура! Ми помилися :)

Напевно, місяці два ніяк руки не доходили помити машину. То часунемає, то сил і бажання, то погода заважає.

<
Нарешті в суботу зібрався з думками і виділив годинку, щоб зайняти "улюбленим малюком"., якого кольору машина і знайшов новіподряпини. Помил, витер, задоволений — начебто можна розслабити іїхати додому, але тут я згадав про те, що мені ще ковпаки до розумудовести треба.І фарба в машині лежить — пофарбував під шумок іковпаки :) Поставив ковпаки.Глядь — фари каламутні. Тут підвернувсязнайомий, у якого є й паста для полірування і полірувальна машинка— ще трохи часу і заполіровані фари :) Потім і про салон згадав —пропилососив.
Щасливий і задоволений вирішив, що треба з'їздити в гості ...заїхав за дружиною і мчали "в ніч" 120км вбитою дорогою на Охтирку:)

Брудні та страшні :(
Чисті, красиві та щасливі! :)