Закінчення змін у передній підвісці

Давно нічого не писав, бо нічого істотного не відбувалося. Не требаїздити, то чому б і не розібрати передок і в спокійній обстановціне переміряти і не переробити все, що запланував. З деякою япогоджувався і робив висновки, а якусь просто вислухав, але завдякиїй я зміг більш всебічно переглянути деякі нюанси. І та на стадіїексперименту.Судити про її придатність до широкомасштабногозастосування, можна буде після польових випробувань.Так тисяч через50.
Ну ось нарешті майже все куплено і виготовлено. -таки виготовлятипо ходу побудови даної конструкції, але про це писатиму нижче.
І так почнемо. Можна приступати до розбирання старої підвіски тавпровадження нових важелів. Нові важелі вже підготовлені.
У точки кріплення важеля до кузова я запресував поліуретановісайлентблоки від ВАЗ-2108. У місце ромашок, були запресовані такі жсайлентблоки від ВАЗ-2108, але гумові та зі збільшеним внутрішнімдіаметром втулки до 16 мм. Для чого це було зроблено? Короткоповторюся про написане в попередніх статтях.
Бо точки кріплення стабілізатора і важеля передньої підвіски на41-му розташовані не на одній осі, і їхня робота відрізняється відроботи підвіски ВАЗ, амплітуда кочення важеля відбувається нетільки вгору -вниз, але й з деяким усуненням вперед-назад. Примоєму варіанті двох сайлентблочного кріплення важеля важільпозбавлений можливості здійснювати такі переміщення. Через цебагаторазово зросте навантаження на ромашки, і в основному назадню, щодо кузова автомобіля. Оскільки конструктивно в неїзакладено дуже мало гуми, то вона просто вийде з ладу від осьовихнатягів. Інша річ, звичайний сайлентблок. Гумового тіла в ньомудостатньо і він, на мій погляд, зможе протистояти осьовимнавантаженням. Тут же зі збільшенням гумового тіла виникає питанняпро зниження жорсткості конструкції. Тобто стабілізатор вже не будежорстко, як колись тримати важіль. Але не варто забувати, що в моїйконструкції, з опорою важеля на два сайлентблоки, даний вузол вжене виконує однієї з покладеної на нього функції. А саме, він уже невиконує роль реактивної тяги по відношенню до важеля як раніше, апросто дотримується, виконуючи роль страховки. Все-такисайлентблоки рознесені не на дуже велику відстань, один від одного.До речі, це відповідь відразу на дві критики.
З теорією начебто, як покінчено, переходимо до практичногозастосування. А на практиці ми бачимо, що якщо, поставивши важеліна старе місце, і виводимо регулюванням на важелі кут кастору, абонавіть на простому важелі, проточивши стабілізатор, збільшуємо йогодо 3 градусів, це приблизно 3 см усунення вільного кінця важеля відсвоєї осі, то отримуємо викручування сайлентблоків ще у станіспокою. А додавши ще й хитання підвіски, розуміємо, що за такогонавантаження навіть поліуретановий сайлентблок довго не протягне. Зцього, було прийнято рішення, результат критики, доопрацюватиотвори в будиночках кріплення сайлентблоків, для початковоїустановки важеля в передбачуваних кутах, а на важіль регулювання, покласти вже більш точне припасування кута кастору. Але розібравшивсю підвіску, як ми зможемо дізнатися, який кут був встановлений унас, і на скільки потрібно пропилити отвір у будиночку, щобповернувши важіль і змістити стійку на передбачуваний кут. Так самонам потрібно заміряти відстань від важеля до лонжерону занормального становища машини і за умови, що наша підвіска влаштовуєнас по висоті. (про це нижче).
Подумавши як все це зробити без зайвих збірок і примірок, я зробивтакі штуки.

Вони виконані з водопровідної труби у півдюйма у вигляді та запринципом важелів стабілізатора. Ця труба відмінно підходиладіаметром для затискання в старих втулках стабілізатора. На однихкінцях приварений великий шматок різьблення в діаметрі 16 мм, а наінших шматки такої ж труби, але з можливістю затиснути у втулкахстабілізатора. Дані штуки ставиться місце знятого стабілізатора ізварюється між собою. На різьблення накручуються дві гайки. Однапопереду важеля, а друга ззаду. Гайками затягуються грибки вважелях, фіксуючи, таким чином, важіль від переміщення, іфіксується теперішнє положення важеля. Так як у мене і старийважіль закріплений на два сайлентблоки, міняємо болт на короткий, затиснувши тільки основний сайлентблок важеля, звільнивши заднійсайлентблок. І їдемо на розвальний стенд.
Навіщо все це було зроблено?
Справа в тому, що стенд не визначає кут нахилу кастору тільки поодній установці датчиків. Для його визначення, потрібно повернутиколеса на 20 градусів в один бік, потім, на ті ж 20 градусів, вінший - і повернути в центр. Тільки після цих дій стенд покажевстановлений кут. А потім, без зайвого геморою, зняття тавстановлення стабілізатора, та підкладкою регулювальних шайб, ми задопомогою гайок накручених на наш стабілізатор, змінюєморегульований кут.
І так на стенді ми встановили, що мій кут кастору дорівнює - 0градусів 10 хвилин на одній стороні і практично такий же на іншій.Відпускаємо передню гайку і підтягуємо задню, зміщуючи, такимчином, край важеля з кульової вперед автомобіля, збільшуючи кутнахилу стійки. Якщо припустити, що 1 градус дорівнює 1 см, товідпускаємо передню гайку на 3 см і задню - дотягуємо до упору.Обов'язково затягуємо гайки, фіксуючи важіль. Це потрібно робититому, що без фіксації він при повороті керма буде гуляти, і стендне зможе правильно вимірювати кут. Крутимо кермом знову на ті ж 20градусів в один і інший бік, і дивимося на монітор. Маю показати 3градуси, як я собі й визначив. При необхідності проводимо даніманіпуляції до потрібного результату.
Виставити потрібний кут з такими можливостями регулювання, не займебагато часу. Особисто в мене зайняло це все, не більшепівгодини.
Виставляти інші кути немає необхідності, тому що ми все одно всезніматимемо і змінюватимемо.
До речі підтвердилися побоювання з приводу викручуваннясайлентблока, при його закріпленні в стандартному положенні, підчас збільшення кута кастору за допомогою проточеного стабілізатораабо мого аналога. Шукаємо на лонжеронах якісь нерухомі мітки тазаміряємо відстань від центру кульового пальця до цієї мітки. Яміряв до першого, по ходу машини, болта кріплення поперечної балки.Ця відстань вийшла 57 см. Тепер можна повертатися в гараж і всерозбирати, підганяти і міняти. У нас тепер є початкове положенняважеля, і при підганянні отворів на будиночку кріпленнясайлентблока ми завжди можемо приміряти, вставляючи важіль на місцеі фіксуючи болтом. Пилим, свердлимо і міряємо. Якщо вимірянавідстань не задовільна, пиляємо ще. Якщо відстань нам підходить, підкладаємо шайби по діаметру болта до розточених отворів, виставляємо правильне положення важеля і приварюємо їх. Також требане забути підкласти такі ж шайби і всередину будиночка. Аджесайлентблоки в основному важелі у нас тепер від ВАЗ, а їхнівнутрішні втулки трошки коротші за москвичівські.
Все поставлено, приварено і трошки підтягнуто. Що ж далі? А далі мипам'ятаємо, що при збільшенні кута кастору навантажуватиметьсяопорна подушка стійки. Її викручуватиме, тому що стійка з подушкоювже не буде кріпитися до кузова, образно кажучи, перпендикулярно.Утворюється якийсь кут у приляганні подушки до кузова. Щоб уникнутицієї ситуації, ми робимо наступне. Беремо стійку, бажано безпружини, але із закріпленою на штоку амортизатора опорною подушкою, і прикручуємо до встановленого важеля. Це дозволить нам легковиставити потрібне положення важеля, відносно відстані долонжерона. Далі, для тих, хто має газовий амортизатор, притримуємошток від надмірного підняття його вгору. У кого масляні - навпакипіднімаємо так, щоб частина опори, яка найближче до кузова в місцікріплення, тільки-но торкалася до кузова. Вимірюємо відстань відкузова до опори, в точках кріплення і робимо ось такі шайби. Завдякицим шайбам, ми просто знімаємо непотрібне навантаження з опори встані спокою. У її статичному стані. У мене вийшли шайби з такимирозмірами. До речі один болт на опорі треба замінити на довший, бодовжини стандартного не вистачить. Встановлював ці шайби повідношенню до кузова так. При прикладці ВАЗівських опор, буливиявлені різниці в діаметрах виступаючих частин у порівнянні змосквичівськими. Ці різниці дають можливість змістити ВАЗ-опору назад, по ходу автомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм.Але ці міліметри в перекладі на градуси дають нам практично одинзайвий градус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і затягуємо кріплення важеля до кузова. Коли все готове, знову їдемо на стенд. Так як регулювання кутів установки передніхколіс починається саме з регулювання кута кастору, починаємо знього способом описаним вище. Якщо все як треба переходимо до іншихкутів установки коліс.
Після стенду маємо:
Кут нахилу +2*40 хвилин
Розвал -0*10 хвилин< br/>
Сходження -0*04 хвилини
Кататимуся і перевірятиму. Але суб'єктивно, підвіска стала трохим'якшою.
Кут нахилу повинен був вийти більше, але чомусь зміг натягнутитільки на те, що вийшло. Більше не можна, оскільки колесоцвіркатиме за бампер.

"
Завдяки цим шайбам, ми просто знімаємо непотрібне навантаження зопори в стані спокою. У її статичному стані. У мене вийшли шайби зтакими розмірами. До речі один болт на опорі треба замінити надовший, бо довжини стандартного не вистачить. Встановлював ці шайбипо відношенню до кузова так. При прикладці ВАЗівських опор, буливиявлені різниці в діаметрах виступаючих частин у порівнянні змосквичівськими. Ці різниці дають можливість змістити ВАЗ-опору назад, по ходу автомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм.Але ці міліметри в перекладі на градуси дають нам практично одинзайвий градус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і затягуємо кріплення важеля до кузова. Коли все готове, знову їдемо на стенд. Так як регулювання кутів установки передніхколіс починається саме з регулювання кута кастору, починаємо знього способом описаним вище. Якщо все як треба переходимо до іншихкутів установки коліс.
Після стенду маємо:
Кут нахилу +2*40 хвилин
Розвал -0*10 хвилин< br/>
Сходження -0*04 хвилини
Кататимуся і перевірятиму. Але суб'єктивно, підвіска стала трохим'якшою.
Кут нахилу повинен був вийти більше, але чомусь зміг натягнутитільки на те, що вийшло. Більше не можна, оскільки колесоцвіркатиме за бампер.
"
Завдяки цим шайбам, ми просто знімаємо непотрібне навантаження зопори в стані спокою. У її статичному стані. У мене вийшли шайби зтакими розмірами. До речі один болт на опорі треба замінити надовший, бо довжини стандартного не вистачить. Встановлював ці шайбипо відношенню до кузова так. При прикладці ВАЗівських опор, буливиявлені різниці в діаметрах виступаючих частин у порівнянні змосквичівськими. Ці різниці дають можливість змістити ВАЗ-опору назад, по ходу автомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм.Але ці міліметри в перекладі на градуси дають нам практично одинзайвий градус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і затягуємо кріплення важеля до кузова. Коли все готове, знову їдемо на стенд. Так як регулювання кутів установки передніхколіс починається саме з регулювання кута кастору, починаємо знього способом описаним вище. Якщо все як треба переходимо до іншихкутів установки коліс.
Після стенду маємо:
Кут нахилу +2*40 хвилин
Розвал -0*10 хвилин< br/>
Сходження -0*04 хвилини
Кататимуся і перевірятиму. Але суб'єктивно, підвіска стала трохим'якшою.
Кут нахилу повинен був вийти більше, але чомусь зміг натягнутитільки на те, що вийшло. Більше не можна, оскільки колесоцвіркатиме за бампер.
"ми просто знімаємо непотрібне навантаження з опори у стані спокою.У її статичному стані. У мене вийшли шайби з такими розмірами. Доречі один болт на опорі треба замінити на довший, бо довжинистандартного не вистачить. Встановлював ці шайби по відношенню докузова так. При прикладці ВАЗівських опор, були виявлені різниці вдіаметрах виступаючих частин у порівнянні з москвичівськими. Цірізниці дають можливість змістити ВАЗ-опору на зад, по ходуавтомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм. Але ціміліметри в перекладі на градуси дають нам практично один зайвийградус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і затягуємо кріплення важеля до кузова. Коли все готове, знову їдемо на стенд. Так як регулювання кутів установки передніхколіс починається саме з регулювання кута кастору, починаємо знього способом описаним вище. Якщо все як треба переходимо до іншихкутів установки коліс.
Після стенду маємо:
Кут нахилу +2*40 хвилин
Розвал -0*10 хвилин< br/>
Сходження -0*04 хвилини
Кататимуся і перевірятиму. Але суб'єктивно, підвіска стала трохим'якшою.
Кут нахилу повинен був вийти більше, але чомусь зміг натягнутитільки на те, що вийшло. Більше не можна, оскільки колесоцвіркатиме за бампер.
"ми просто знімаємо непотрібне навантаження з опори у стані спокою.У її статичному стані. У мене вийшли шайби з такими розмірами. Доречі один болт на опорі треба замінити на довший, бо довжинистандартного не вистачить. Встановлював ці шайби по відношенню докузова так. При прикладці ВАЗівських опор, були виявлені різниці вдіаметрах виступаючих частин у порівнянні з москвичівськими. Цірізниці дають можливість змістити ВАЗ-опору на зад, по ходуавтомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм. Але ціміліметри в перекладі на градуси дають нам практично один зайвийградус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і затягуємо кріплення важеля до кузова. Коли все готове, знову їдемо на стенд. Так як регулювання кутів установки передніхколіс починається саме з регулювання кута кастору, починаємо знього способом описаним вище. Якщо все як треба переходимо до іншихкутів установки коліс.
Після стенду маємо:
Кут нахилу +2*40 хвилин
Розвал -0*10 хвилин< br/>
Сходження -0*04 хвилини
Кататимуся і перевірятиму. Але суб'єктивно, підвіска стала трохим'якшою.
Кут нахилу повинен був вийти більше, але чомусь зміг натягнутитільки на те, що вийшло. Більше не можна, оскільки колесоцвіркатиме за бампер.
"до речі один болт на опорі треба замінити на більш довгий, бодовжини стандартного не вистачить. Встановлював ці шайби повідношенню до кузова так. При прикладці ВАЗівських опор, буливиявлені різниці в діаметрах виступаючих частин у порівнянні змосквичівськими. Ці різниці дають можливість змістити ВАЗ-опору назад, по ходу автомобіля. Усунення не суттєве. Десь близько 7-10 мм.Але ці міліметри в перекладі на градуси дають нам практично одинзайвий градус, у нахилі стійки. Для цього, як видно на фото вище, ярозсвердлив отвори в кузові. Ну а далі збирання підвіски в тій жепослідовності, що й розбирання. Важелі у нас уже стоять, тільки незатягнуті. Збираємо стійки. Підкладаємо шайби та ставимо стійки намісце. Перетягуємо кріплення стійок до важелів та до кузова.Ставимо проточений стабілізатор. До речі, свій стабілізатор я хотівзробити за принципом зробленого стабілізатора, з яким їздив настенд. Тобто проточив стабілізатор на достатню довжину і… А осьнарізати різьблення була не доля. Стабілізатор виявився надтокаленим, і ті лерки, що я знайшов, нарізати різьблення не змогли.Після мозкового штурму, підживленого категоричним не бажаннямповертатися до методу підкладання регулювальних шайб та іншимгемороєм, пов'язаним з цим при регулюванні кастору, були розробленітакі муфточки. Регулюванні його знімати, додавати або прибиратишайби, а просто скрутити, укоротити, муфту. Регулюванням важелядосягти точної установки кута кастору. Розсуванням, подовженням, муфти, підвести шайбу до втулки сайлентблока, а задньою гайкоюзафіксувати всю цю справу. Прокачуємо машину, щоб усе стало на своїмісця і з...