Загалом, пройшовши митницю, вивернувши все з машини на огляд, заповнивши належні там документи, нарешті висунувся далі в дорогу.До мети залишалося трохи більше 200 кілометрів.
< /p>
Минув Крупець, Рильськ, Новий світ, Великі викрадення (так-так, єтакий населений пункт), селище імені Карла Лібкнехта в якому в менепід час руху заплющились очі на мить адже поспав попередньої ночівсього 30 хвилин, Слава Богу обійшлося, але запам'ятаю на всежиття.
Тепер — про враження. Суворо дотримуються всі, повторюся — ВСІдорожні знаки.Якщо 40 — то 40, обгін заборонений — значитьзаборонений.Ну а якщо перетнути, або не дай Боже наїхати насуцільну — no comment. Селах, а й трасою.
За незнанням порушив, напевно, не раз.
У нас, на Україні з цим простіше.
Ну, продовжимо.
У селищі Іванине мене вперше зупинили гайці. Попросивши права, зелену карту, документи на машину запропонували піти за ними доїхнього службового автомобіля. Про всяк випадок пару рублів дляцього підготував у кишені. Слава Богу обійшлося складаннямпротоколу огляду та напуттям — адже українські номери, та й час, знаєте який. Перед поїздкою до Курська цікавився у знайомих, та йтут, на Драйві питав — чи багато машин з українською реєстрацією уКурську та області зустрічається? Сказали так. Забігаючи трохивперед, скажу, що проїхавши близько 500 км. Територією Курськоїобласті я зустрів лише 3 машини з українською реєстрацією...Красиві пейзажі, рівна дорога... Як і на картинці. Іноді пагорби —підйоми, спуски, але в основному — рівнина загалом, гарні літнімотиви Селище Журавлине річка Ворожба. Коли ще курсував поїздКиїв-Воронеж, то прикордонний пункт називався також Ворожба. Але цевже історія ... Тут мені відверто кажучи пощастило - мене пізнопомітили. Тьху-тьху. Обгін заборонений. Ну це зрозуміло. Вже. Їдемопрямо, значить правильним шляхом рухаємося. Карту, як випам'ятаєте, я забув удома. Але нічого, дістався. Направо нам нетреба — ні до Білгорода, ні до Москви. От і Курськ. Заправлення.Ціни порівняно з українським бензином — майже вдвічі дешевші. Хліб, щоправда, дорожчий. Алкоголь. Цигарки. Розважальний центр, але миїдемо не розважатися. Відновлення храму. Правильне рішення. Поручправоруч за магазином Квіти Чорнозем'я — невелика кафешка —довелося там поїсти з другом дитинства шашлик за пару днів і булодуже смачно.
Європа. Черговий торговельний центр, яких у Курську — як гриби.
Здається, дощ збирається.
Наша служба і небезпечна і важка…
Продовження слідує…






Коментарі3
право нам не треба - моя колишня 😀
656?
Так -)Вона у мене була перша ... ☺️