Час не так писати, як показати фото.
13 вересня через 5 годин в автобусі жахливою дорогою (вірнішесказати її просто немає, одні ями) за мрією + 3 години тяганини зочікуванням господині - перевірками авто і документів - оформленнямкупівлі/продажу і тд ми все ж виїхали в бік будинку.6-ти годиннадорога тому принесла масу емоцій :коливання по ямах, пробите колесоі купа нервів, тому що дуже слабкі гальма і згоріла лампочка вправій фарі ближнього світла. Цей день добре віддрукувався в моїйпам'яті та номерах miniFerarri (стежте за надходженнями новихфотографій); )
Такий вона мене зустріла
Такий вона мене зустріла
Такий вона мене зустріла
Такою вона мене зустріла
Такою вона мене зустріла
А це вже на півдорозі додому
Коментарі6
красуня)))
дякую =)
Добре збереглася!
Це так =)
дуже крута заздрю по доброму ;)удачі Вам! ;)
Спасибі =) Якщо чесно, то самому не віритися. Аж надто багато людей говорили, що живих не буває )І Вам ;)