Fiesta on-tour: Карпати

Прийшло літо, а разом з ним і відпустка. Вирішили покататисяУкраїною до Карпат, тим більше дитина хотіла в гори. Я у відпустку, дітям — канікули, дружина зі мною — а Фієсте трудитися багатокілометрів.Забукали будиночок у Славсько і стали думати як їхати.Водин бік приблизно 1100 км.Один кидок... Але діти не витримають, цеїх перший виїзд за межі області.Так і вирішилиХарків-Київ-Львів-Славсько з ночівлями у Львові та Києві та дітямлегше і міста ще глянути можна.
Перед поїздкою машинку вимив, перевірив підвіску, колеса (витяглипару цвяхів), рідини.
У день-Ікс запакував фієсту речами по саму полку, і як не дивно, але влізло все, що потрібно і непотрібно:одяг, взуття, іграшки, книжки, ще іграшки, смакота... Загалом дітей у крісла, самі теж укрісла і в дорогу.До Києва вирішили їхати без великих зупинок ногирозім'яти, та чаю попити... Дорога від Харкова до Києва нормальна, якби не Полтава... Там немає дороги, ями в ямах, у деяких колесо додна не дістає, недодивишся і будеш разом з диском бампер правити.Десь кілометрів за сто до столиці молодша дитина почала здаватипозиції: "мамо, а це вже Київ? ", "хочу писати" та "треба ніжкирозім'яти" всі ці питання піднімалися дедалі частіше. Єдине лихо подорозі до Києва це зустрічний вітер, часом поривами машину рухало, трохи не приємно вести та й витрата найвища вийшла — 6, 5л. . Щоб неїздити по пробках у п'ятницю, машину поставили на нічліг, а самівирушили подивитись Дніпро, пам'ятник засновникам Києва (дочкинепрохання), ну і на батьківщину-мати зазирнути, та військову технікуглянути (тут уже сина заслуга).
< /p>
Прогулянка Києвом додала кілометрів десять пробігу на ногах ...взагалі вирушили ночувати.
З ранку поснідали і вирушили на Львів. І тут… виїхавши на проспект, їду собі 80, а мене навіть вантажівки обганяють… дивно… ну тагаразд, згадав що начебто на проспектках можна в Києві 80 їхати…злився з потоком, а потім якось не помітно закінчилося місто і всіпоїхали 120 +. Заїхав заправився і полетіли далі. До Львова накарті помічав знакові місця, де треба було б зупинитися і глянутиодним вічком, але таких до Рівного не було, тож політ йшов накрейсерських 130+-. Дорога ідеальна, крім об'їзду Житомира, пролетів трохи більше ніж за дві години. Подивитися можна.
Далі їхали як то повільно, за відчуттями звичайно. До того ж мноюбуло помічено крізь посадку замок на пагорбі... У результатігальмування, щоб не пропустити з'їзд і далі кілька кілометрівбездоріжжя. І перед очима з'явився... Не замок, а похмурийКатолицький " Храм Воздвиження Чесного хреста і св. ЙосипаОбручника " . Виглядає чарівно як зовні, так і всередині. НавпротиХраму ховався той самий "підгорецький замок". Ми встигли під самезакриття, вхід 30 грн, та гуляйте акуратно. Стан не дуже, всерединуне пускають, але "чистенько". Зі схилу замку відкривається чудовийвигляд. Поки гуляли територією зателефонували з готелю іпоцікавилися, чи не заблукали ми. Подивилися на годинник ізрозуміли, що треба прискоритися. До Львова вже їхали без зупинок, хоча молодший знову почав згадувати про пописати й нерозім'ятіноги. У Львові досить швидко знайшли готель, швидко заселилися тапоїхали погуляти до центру, поїсти їжі. Центр — народусила-силенна, в Харкові давно такого не бачив. Хихихнув разом — Дезустрілися б. І Я поспішив дивитися фінал ЛЧ.
Прокинувшись, поснідавши, заїхавши в магазин за їжею, заправившись (витрата з Київ-Львів — 6, 1) вирушили в останній кидок до Славська.Шляхи 100+ км. По дорогах із забороненим обгоном, постійнимиповоротами/гірками та далекобійниками. Дальнобої досить непогано "допомагали" - їдеш за ним і витрата 3-3, 5л ... Але ще й у тому, щовони краще бачать дорогу перед собою і ... Якщо обганяти не можнавиставляють вантажівку майже на зустрічку, мимоволі не захочешобганяти, а як тільки шлях вільний притискаються до узбіччя, показуючи правий поворот, або йдуть на розгінну смугу. Втім респекттаким. Коли звернув з траси на "путівець" до готелю, зрозумів щотут машина оживе ... Новий асфальт, повороти будь-якої кривизни, невеликі перепади висот - ідеально, 80-110 км/год, і тільки дітистримували припливи адреналіну та туристи. Коротше останні 30км Япоїхав у захваті.
Готель виявився найвищим, і з першого погляду, мені здалося, щопідйом до них градусів 45, але звичайно це не так. Перший раззаїжджав з побоюванням, потім як "до себе додому". Діти відразуокупували дитячий майданчик, і погнали вигулювати дур, що скупчивсяза два дні, а машинка стала в тінь на відпочинок. Готель —добротний дерев'яний будиночок з альтанкою, мангалами, з басейном зводоспадиком.

Думав купуюсь у гірській воді, але… перший і останній день булилітні, інші у хмарах у прямому розумінні слова та відповіднатемпература +10.<

Наші у місті

Перший день відпочивали та гуляли найближчими територіями.Наступного дня вирушили до маленької подорожі — на озеро Синевір. "прямою", але не рівною, але все-таки краще ніж у Полтаві, дорозікілометрів 90, в об'їзд нормальною трасою 150 :). Туди поїхали "прямою", назад по нормальній вийшло і швидше і напевно по бензинутакож. Синевір красиве озеро з синюватим відтінком зі Сльозсиньоокої дівчини. А навколо купа джерел, блукають дикі олені, повзають сині равлики-бомжі. Фільмах жахів, для дітей це булаголовна розвага на озері — годівля риби.

Прохід до озера платний — 15грн з особи, в'їзд на авто 75грн.підніматися за кілометр 1, 5 в гору, але на машині не побачитиоленіху. На зворотному шляху заїхали до "центру реабілітаціїведмедів", де виходжують ведмедів після несумлінних господарів, зоопарків та цирків.

До вечора дісталися додому втомлені, але задоволені. До речі, дорога до озера від траси нормальна, без ям вони всі залатані, надеяких ділянках новий, ідеальний асфальт, але кілька разів, заповоротом дорога закінчувалася, і метрів 20 (двадцять Карл! ) немаєні асфальту, ні дороги, просто земля…< На наступний деньвирушили гуляти верхівками гір, хоча зранку знову хмари на нашомурівні. Боявся що молодший буде боятися їхати на підйомнику, бобоїться поки що висоти, але виявилося даремно. Втім шикарні види, свіже повітря, легкий вітерець, що продуває крізь кістки. Далі бувдень риболовлі ... Побувати в горах і не половити форель ...поїхали, адміністратор готелю розповів куди поїхати, щоб можна булозабрати рибу. Взагалі форелевих ферм багато, і в усіх обов'язковийвикуп риби — не можна відпускати. Ціна коливається від 200 до 300за кіло. Але головна відмінність поєднаного нам місця це те, щоможна рибу забрати і самому приготувати, багато інших посилаючись, що "треба вміти готувати - ви отруїтесь" пропонують сплатити в 400грн за кіло. У будь-якому випадку краще дізнаватися у місцевих, вони знають де краще. Рибалка… спочатку вийшла як справжня, риба неклює, дощ, незадоволені рибалки. У результаті діти почали гуляти посвоєму, і бачачи це персонал порадив нам пройти на ставок деграється молодняк, ну а там "кльов буде такий ...". Наловивши здесяток дрібниці, виявилося що всього кілограм, але цього достатньона вечерю. Докупивши продуктів поїхали готувати ну і є звісно. Деньчетвертий зустрів нас над хмарами, і ми вирішив поїхати туди денемає дощу. Вирушили на руїни стародавнього форту "тустань". Фортстояв між скелями, і від нього залишилися тільки скелі. Безекскурсовода зрозуміти щось важко, благо він входить у вартістьквитка в 30грн. Діти відірвалися на декораціях до фестивалю давніхбоїв. По дорозі назад відвідали Водоспад Кам'янка, пройшлися вгорурічкою, а там поріг на порозі, пішли досить далеко від водоспаду, знайшли джерело Живої води. Також якщо звернути від річки і піти вгору, можна знайти мертве Лебедине озеро. Вода прозора, майже безруху та умиротворена обстановка.

Далі день місцевих прогулянок, відпочинку та початку зборів.
У день від'їзду вирішили покататися на гору ще разик, дуже просивтой хто раніше боявся висоти :). А далі, збори, упаковка, прощаннята відправка додому. Дорога додому легша, тому їхали повз Львів доКиєва без зупинок, тільки по потребі та на заправку. До речі, заправка показала, що по горах витрата 5, 9 була. Проїхали до Києвабез пригод, трохи більше, ніж за 7 годин. Цього разу заїхали тількина одну визначну пам'ятку… хто знає той зрозуміє, тизер загалом. 1л- Славсько-Київ) і в дорогу на батьківщину. Я і "натхненна" фієстадорогою були задоволені, якби не Полтава :). До 16-00 були будинки, діти перебирають скучили іграшки, собака не знає куди ще когосьлизнути, а фієста відпочиваючи скидає вантаж багажу. Разом:майже3000 км, середня витрата 6, 0-6, 1 на сотню.