Чернігів - Кам'янець-Подільський. Поділля в листопаді

Помітив у полі "про що запис" варіант "подорож" і вирішив відійтивід технічних питань…
Був у Львові 2007 року, з того часу дуже хотілося побачити щезамки, костели… Кам'янець-Подільський у цьому випадку — відміннемісце для поїздки. (штурман, стюардеса) Навігація — смартфонGarmin-Asus M10 з актуальною картою України NavLux 2011Q4 (требазазначити, щодо сигналізації обмежень швидкості в населених пунктах— не рахунок, то не пише обмежень, то пише 60 км/год у селах ізсиніми знаками; не було пари розв'язок внесено, одна передЖитомиром, одна між Хмельницьким та Кам'янцем), у резервівстановлений софт iGO з актуальною картою КартБланш.Навігаторпроклав дорогу через Київ-Житомир-Хмельницький. Гаєць сказав що япорушив якийсь там пункт правил та поїхав до лівого ряду у вільномуправому. Попросив пред'явити права та техпаспорт. На моє запитанняпро його документи сказав, показуючи на жетон, що ось йогодокумент. Я уточнив що мене цікавить його посвідчення, яке вінодразу і пред'явив (чи старший лейтенант Сушенцов, чи старшийсержант, не пам'ятаю). Я почав мляво сперечатися, що когось тамоб'їжджав і взагалі рухався з потоком, який взагалі рухався полівій смузі. Мої документи подивився у мене в руках, не намагаючисьїх взяти. Сказав, що на мене буде складено протокол, але не ним, аяким іншим гайцем, якого він намагався покликати демонстративно. Намоє запитання, які він має докази, відповів, що він бачив і ще 2свідки бачили. Запитую, що за свідки. Каже, ще два їхніспівробітники. Кажу, вони не можуть бути свідками, вони носіївладних повноважень і свідками бути не можуть за визначенням. ПотімСушенцов сказав, що ми пройдемо на посаду, на що я відповів, щонікуди не піду. Це було останньою краплею. Подумавши секунд 5, воїнсмугастого жезла сказав, що я можу рухатися далі, але повинензробити висновки (не зрозумів тільки про нього особисто, або просвоє тяжке правопорушення). Траса Київ-Житомир у стані ремонту, здебільшого асфальт новий правою смугою лежить але без розмітки іполовина траси перекрита, обгони утруднені за численними фурамизбираються "паровози", скоро 70-80. Дорога за Житомиром наХмельницький не сподобалася — вузька, горбата, постійна гірка, щозакриває огляд. На одному спуску в мою смугу висунулась іззустрічного фура, яка вирішила обігнати велосипедиста, змусившимене з'їхати на узбіччя правими колесами і гальмувати з пристойноїшвидкості. Від Хмельницького до Кам'янця дорога пристойніша, особливих ям не помітив ніде, до упору передні ами пробивало лишепару разів за всю поїздку на асфальтових купинах.
У Кам'янець-Подільський прибули десь о 16-30, Навігатор довів доготелю в Старому місті навпроти будівлі магістрату (та в принципі, біля всього). Заселившись у готель "тарас Бульба", трохи відпочилиі пішли прогулятися містом; вже стемніло. Відсутність людейнагадала нам, що зараз будній день, листопад, а ми в районномуцентрі з населенням 100 тисяч жителів. Пройшовши 150 метрів, дійшлидо Турецького мосту через каньйон річки Смотрич, що з'єднує Старемісто з фортецею. Підійшовши ближче, подивилися на стіни іповернулися до Старого міста, вечеря зайшли в кафе "під брамою", розташовану в будівлі каземату-лабораторії. Сподобавшисьобстановкою кафе (ми були єдиними відвідувачами на той момент).Потім походили по центру, основні історичні об'єкти підсвіченіпрожекторами і повернулися в готель. На ресепшені щодо екскурсіїмістом зв'язалися з якимсь Олегом, він сказав що нам передзвонять, через пару хвилин зателефонував хлопчина Арсен і домовився прозустріч через 15 хв біля готелю. Екскурсія зайняла близько 3.5години, особливу увагу було приділено Кафедральному собору змінаретом та тріумфальною аркою, Домініканському костелу (у процесіреставрації), Старому замку. Увечері походили містом самостійно, повечеряли в кафе "кава від поліцмейстера" (цікавий інтер'єр, кухняацтою).
Вранці, після сніданку в готелі, завели мокрий від роси Матіз ірушили до Хотіна. Маршрут гармін проклав через Турецький міст повзфортецю, півгодини, 25 км — і ми перетнули Дністер, опинившись уЧернівецькій області, навігатор привів нас на парковку передХотинською фортецею. Оглянувши фортецю (екскурсії ніхто незапропонував) побродили навколо, сподобалися видом на Дністер (досить сильно обмілілий на той момент). Повернулися в Кам'янець, сходили в музей старовин, помічений заздалегідь (кістки мамонтів, кам'яні наконечники, ідоли у дворі і т.Д.). Вранці суботитрадиційно поснідали в кафе готелю (розташованому, до речі, усклепінному підвалі), зібралися і залишили гостинний готель, о11-10 узявши курс на Чернігів, але проклавши інший маршрут —поворот перед Хмельницьким у бік Вінниці, перед Вінницею на північу бік Хмільника, Козятин-Ружин-Сквіра-Біла Церква та траса Е95 наКиїв. Зупинку робили у Козятині пообідати у придорожньому кафе, 40хвилин. Дороги по Вінницькій області та півдні Житомирськоїпорадували майже повною відсутністю руху та "американськимигірками". Покриття середньої паршивості, без відвертих ям, понад90-100 км. Краще не гнати. У Києві потрапили у затор на лівомуберезі, рухаючись у бік Броварського проспекту від мосту Патона. ДоЧернігова прибули близько 21 години.
Шлях спідометром — 1297 км, середня швидкість руху — 71км/год, максимальна -139 км/год (дані GPS), матіз спалив 76 літрів92-го бензину. (заправка в СТАроконстантинові WOG 27 літрів, після, на моє розчарування, за відчуттям тяга впала після їзди наОККівському 92-му; заправка в смт.Ярмолинці ОККО 16, 33 літра). Усі4 дні погода була чудовою (тільки при від'їзді з Чернігова злегкаморозив дощ), світило сонце, вітру майже не було, було тепло, і неспекотно.
1. Кам'янець-Подільська фортеця вночі
2. Кафе "під брамою"'
3. Меч біля каміння перед кафе. Не витягнув…
4. Вид Старої фортеці, турецького мосту, каньйону р. Смотрич зоглядової площадці над кафе "під брамою".
5. Вид на Старе місто від фортеці. > 6, 7. Матіз у Хотині.
8-10. Хотинська фортеця.
11. Сувенірний базарчик у центрі Кам'янця.
12. Двір готелю " Тарас Бульба". Дзвіниця ззаду — Домініканськийкостел.
13-14. Дороги Вінинської області.