Ізмаїл-Галац-Константа-Золоті піски 442 км.< З 5 ранку я ледведочекався до 6-ти розбудив своїх, поснідавши, о 7-00 виїхали.Ранокбув прохолодним, і похмурим, всього 16 градусів, мене цей початокнасторожувати, оскільки митниці через тонування я збиравсяпроходити з опущеними стеклами.Там в Ізмаїлі заправився повний бакна заправці ВОГ, так як в Румунії, і в Болгарії ціни на паливонабагато вищі. Об'їхати можливо.У Рені навігатор повів по якихосьґрунтових розбитих вулицях.Одразу після Рені починається так званиймікс кордонів Українсько-Молдовсько-Румунської.
Незважаючи на те, що по Молдові проїхати потрібно було 200 м, здерли за молдавську віньєтку 85 грн.Тут проблем не виникло, всешвидко і просто.З Молдавії теж випустили швидко. За 11 євро. Чомусья подумав, що все пройшов, як через 200 метрів ще одна митниця, тепер як виявилося румуни доглядали і щось невдоволено пояснювалимашинам, що йшли попереду. Справа була перепустка Шенгеном, набагато швидше вони проходили митницю. Там же в черзі зустрілисяще з двома машинами з Дніпропетровська, одні на Созополь, інші вякесь селище так і не знайшло його на карті, все вперше, нема вкого й спитати.
>
Їх пропустили як мені здалося швидко, вікна я як і скрізь опустив, забрали документи пішли. Потім прийшов, каже тонування, я йому ценаклейки на стійки дверей, він немає тонування на склі, давайсертифікат. І тут я згадую, що вкинув у бардачок якийсь папірець, який хлопці-тонувальники намалювали для так, щоб наші гайці недіставали. Дістаю її віддаю з файликом та візиткою, яку так і невитягував. Він подивився, каже на передні немає дозволу, говорю тамнаписано в нормі, показую. Загалом зрозумів, що я на бабці неведуся, махнув рукою, побіг із паспортами ставити візу. В цей часподивилися вміст багажника поглядом, запитали сигарети, вони в нихдуже дорогі, я відповів, що не курю. Через п'ять хвилин віддалипаспорти і ми в'їхали до Румунії. Ровіньєтку (румунська віньєтка), я купував по інтернету на 30 днів, роздрукував і на кордоніпереконався про її реальність
Загалом на цьому переході Рені-Галац я витратив 2 години, далі насзустріло місто Галац своїми не дуже європейськими дорогами, алескрізь вони ремонтувалися, тому навігатору доводилося кілька разівперепрокладати маршрути. Начитавшись відгуків про перетин поромів, маршрут проклав мостами і не дарма, ніде мені не довелося платитиза їх перетин. У Галаці я про всяк випадок зняв з банкомату 100лей, як виявилося даремно, витратив я всього там 2 лея на каву. Далідороги були рівні, але вузькі, більшість дотримується швидкісногорежиму, дуже важко відразу переключиться на 90 за містом і 50 унаселеному пункті і не +20 як у нас. Поліції було в Румунії постівп'ять, але про них скрізь попереджали водія, тому якщо гроші незайві, то скинеш вчасно, але я намагався звикати до сонноговодіння. Засмутило те, що всі узбіччя в пояс у амброзії та іншійтраві, з автобусами, довгомірами важко розходиться, а обганяти щегірше, вузькі дороги. Скрізь по Румунії стоять величезні вітряки, на дахах сонячні батареї видніються. Поля не такі красиві і рівніяк у нас, а бур'ян при дорозі взагалі засмучував усі пейзажі, якихя майже не зустрічав. Навігатор мене вивів на автобан. Проїжджаючиним через кілометр стояли типу каси, але ніхто не зупинявся, ми тежпроїхали повз, потім ще кілометрів 100 я думав, що на кінціавтобана буде такий же пункт пропуску, де попросять квитанцію просплату за проїзд автобаном, але виявилося даремно, автобан вівмайже до самої Костянти, де потім я з'їхав за вказівниками наБолгарію. На автобані іноді траплялися обмеження 120.
Ось такий знак перед касами. Потрібно було платити? Самі каси намби такі дороги Діти вморилися Кордон з Болгарією перетинав у VamaVeche, пройшов швидше ніж у Молдові, під'їхав, запитали куди, віддав паспорта, за хвилину поїхав. Через 100 метрів продаютьсявіньєтки, купив на 2 тижні. Ура Болгарія! До Золотих пісківзалишалося близько 90 кілометрів. Тут нам зустрівся один патруль, який провів нас мирно поглядом, проїхавши Балчик, Албену, мипобачили напис. Добре дійшли і Златні Пясці, ура приїхали. Але невсе так просто потрібно було знайти ще готель Градіна у Золотихпісках. На жаль, я так і не навчився на навігаторі задавати точкукоординат, було б простіше. Заїхавши на заправку, я запитавтаксиста як проїхати до готелю, на що мені відповіли, ти заблукаєш, давай 10 євро покажу. Я відмовився, розвернувся і поїхав в іншийбік (хоча виявилося готель був поруч, просто таксист хотів зрубатигрошей), при в'їзді в курорт стоять поліцейські, вони мені люб'язноі пояснили, як дістатися. Довелося трохи поїздити, доки я знайшовсвій готель. Напис Градіна був для нас як бальзам на рану, післядовгої, трохи нервової дороги видно було притулок. Я боявся, щодоведеться доплачувати за дочку, оскільки їй більше 12 років (управилах готелю, який я замовив, обговорюється що номер для двохдорослих та двох дітей до 12 років), але все обійшлося, номер намдістався на 4-му поверсі великий затишний із двома півторками, якіми зрушили, одним розкладним диваном та розкладним кріслом.Мінібарне входить у вартість проживання, тому дітям заборонив лазити туди, дивно, але нічого до кінця не пропало. Іноді ми туди запихалинапої. ТБ був маленький, але ми його і не дивилися, не булоколи.
Ввечері після приїзду, осмислюючи те, що я вперше перетнувпострадянський простір, змусило мене відкрити куплену пляшку віскіі з дружиною насолодиться цим не смачним, але дуже хмелячим напоєм.Вийшовши пізніше на вулицю, знайшли дитячий майданчик, кудипопрямував молодший, там познайомилися з парою з Москви та Мінська.Поки діти весело та голосно бігали, кричали та веселилися, ми як зарадянських добрих часів Україна-Білорусь-Росія говорили про світєдності та дружби та пили болгарське пиво. На жаль, нам не даноправо укладати якісь правові акти від імені країни, але для себе мивирішили, що ніяка політика не здатна зруйнувати нормальне людськеспілкування. Перший вечір закінчився о півночі, коли захмелілі, приємно втомлені від дороги ми розійшлися по номерах, спав якубитий.
Всім Світу і Добра! >
Наступний записhttps://megadriver.org/p702846-c4-bolgariia-zlatni-piasci-abo-ialta-bolgarskoiu
Коментарі1
Хороші пости! Читаю в захліб! І дуже корисні, тому що сам збираюся їхати туди