Прощай вібрація - заміна подушок двигуна

Нарешті приїхали подушки двигуна на мою пташку. Не скажу, що у меневсе було дуже погано з вібрацією, все ж таки при правильномуналаштуванні наші LD20 поводяться досить спокійно, але розумів, щоможна зробити ще краще... Отже по порядку:у наших дизелів 5 подушок- одна гідравлічна зверху біля ГРМ (сама навантажена) дваамортизатори двигуна спереду і ззаду для гасіння завалюваннядвигуна при торканні або перемиканні передач і дві коробковіподухи.
Поїхали:амортизатори двигуна на наші Ніссани знайти можна, алецінник на них не людський від слова зовсім, на розбірках з ними тежбіда — вбиті 95 відсотків. Баксів - поставив - працює. З другим -проблема. Робити нічого - довелося замовляти новий - 3500 штуки, два тижні очікування і аморт приїхав. Робив навіть.
Далі подушки коробки — з ними простіше, сайлентблоків цих вагон імаленький візок, особливо в Одесі. Але знову ж таки є "але" - цісайленти (їх є два виробника BBC і Longho) дуже м'які, ставити їх яне ризикнув, мотор все ж таки не легенький далеко, не знаю, чиправильно я вирішив, але задався метою знайти оригінальні або відякогось більш-менш адекватного виробника. Тут дуже до речізнайшовся товариш, який ганяє в Польщу за машинами — піднатуж йогопошукати в Поляндії (шарився по польських сайтах і бачив, що де неде проскакують оригінальні сайленти), от я й подумав "а раптом".Ориги товариш таки знайшов (але лежали ці сайленти судячи з усьогов магазині пару десятків років, тому гума задубіла до жаху), аленічого — через брак оригіналу знайшовся польський Tedgum, хочполякам у плані запчастин не довіряю від слова зовсім, але тут всесподобалося - Гума в міру жорстка і на вигляд вони якось кращевиглядають, ніж тайванська гума. Загалом, їх він купив і привіз —за ціною вийшло в перерахунку на гривню близько тисячі плюс пляхахорошого коньяку товаришу за доставку — нормально. Запресував їх узаздалегідь куплені з розбірки обойми — вичахав пофарбував — вийшлоніби нове. Процес установки тут не дуже складний, але все-такигеморойний, якщо змінювати ці подухи без підйомника. З домкратамиварто похитрувати, але немає нічого неможливого для власникастарого японця. Щоб замінити задню подуху знімаємо колесо, домкратимо коробку - і навпомацки вигинаючи пальці і руки, крутішеяпонського акробата, знімаємо подуху. З передньої трохи простіше -так само домкратимо мотор, залазимо під машину, скидаємо з подушкишланг зчеплення, розкручуємо - і все готове. Установка нових узворотному порядку — ось і все.
І на закуску найбільший геморой, головний біль та ще якась страшнаболячка дизельних Ніссанів — права верхня гідравлічна подушка (власники дизелів мене зрозуміють). Ця подушка, як я писав, напевно, найнавантаженіша з усіх, тому стан їх, практично на всіхБлюбіках, близький до передсмертної агонії. З цією подушкою явоював майже рік. Спочатку були покупки двох б/ушних — нічогохорошого з цього не виходило — всі вони були або дубові в край абовже порвані, про наявність усередині якоїсь рідини не було йблизько. Чорт із ним, викинувши на вітер майже півтори штуки, вирішив замовити з Ebay - там за 80 баксів з доставкою вони булинові (у продавця кілька штук їх завалялося), приїхала ця подушка -і знову біда - вона дубова як поліно (в принципі не дивно - Вонавалялася на складах чорт знає скільки). Але хоч тут пощастило вплані того, що більшість грошей за це добро вдалося повернути —викинув її на ОЛКС, чесно описав, що подуха неюзанна, але дубова.За кілька днів зателефонував пацан зі словами "нехай вона дубова, але хоча б ціла" - забрав і добре. Загалом стало зрозуміло, щопотрібно підбирати і хімічити. Почав шукати гідравлічні опори зінших машин - завдання було просте - підібрати, щоб можна буловсунути в Ніссан на рідні кріплення, щоб підходила за розмірами івитримувала двигун, через це шукав подухи з моторів об'ємом більшедвох літрів, з великим крутним моментом і найголовніше, щоб саме нацю подуху припадала більшість ваги двигуна. Нагуглив кількаваріантів, які можна ставити, серед них подушка з дизельного ФордТранзит 2.5 ТД. Через дорогу від мого будинку фордовський магазин —зайшов попросив цю подуху — зовні може здатися, що Форд — це зовсімне те, але за належної фантазії — навіть нічого. Загалом купив за600 грн (брав спеціально не найдорожчу, щоб якщо раптом що було нешкода). Тепер починаємо хімію - ставити подушку можна тільки вгоруногами, інакше в наш кронштейн її ніяк не всунути, далі - верхняплощина фордівської подухи нерівна, під кутом, тому їжу до токаря іпрошу виточити щось нібито потужної шайби де нижня частина зробленапід кутом, верхня рівна, яка і вирівняє площину нерідної подушки, цю саму шайбу можна для впевненості акуратно прихопити зварюваннямдо корпусу подушки (вона і так, звичайно, затиснеться намертво, алевирішив перестаховуватися) і остання переробка — верхній кронштейн— у нашої подушки дві шпильки для кріплення, на Форді одна - теж ненайбільша проблема - у Ніссановському кронштейні свердлимо діркуміж двома рідними (запасу відстані між рідними отворами вистачає заочі). От і все — поставити подушку на місце не проблема.
Тепер за відчуттями:після заміни від'їздив уже чотири дні — пісня.Вібрації пішли далеко і сподіваюся назовсім, при торканні мотор незавалюється, при перемиканні передач ніяких ударів і поштовхів -все працює, як годинник.І ось тепер мені таки вдалося виставити наНіссані заводські неодружені обороти — 650 об.