тварини, або звідки є Кузя пішла ;)

Обитають у мене вдома животинки.

З кішками не склалося (алергія намалювалася якась дивна, хоча вдитинстві все було нормально).Кого вже тільки не було:хом'ячки, морські свинки, щурів навіть якось був (миліший, до речі, звірик —лагідний такий, уррррчить, під телевізор балдеє…)

Сказано — зроблено. І з'явився в нашому домі — ось такийптахів:власне, це і є — Кузя I;
Характер - "агонь"! Скрізь лізе, все цікаво, скрізь треба свої "п'ять копійок вставити" ... А вже ревнива стервоза - ужОс! ...Тому закралася в наші голови думка, що, може бути Це і не птахівзовсім, а справжнісінька пташка? (папуга? !) Так і виявилося. Нестали дівчинку кривдити. Так і залишилася вона "кузей". Пережилавже... Хм... Ну трьох "чоловіків" — так точно. 8 років для такихмалюків – дуже пристойний вік. Але в нас - ніякої статечності :)суцільний дит-садок :) Тому як було вирішено машину брати, - питань "як звати-то будуть? " - не було.
"кузьма" - ну, а як ще? !

а що - навіть хитрі мордахи схожі, ага :)

<
Зате карма в обох — позитивна, реальна. Вічно потрапляють у якісь "кузявості", але обробляються легким переляком (ттт). Ще не бувналитий гарячий суп…).
Він:стояв на повороті — отримав ззаду прискорення — вилетів ізрозворотом на зустрічку (ох, і натерпілася я тоді…), — відбувсярозбитим скельцем у правому ліхтарі підсвічування номера і здертоюфарбою на бампері розміром з п'ятак… зате потім — ми це на користьсправи обернули — пофарбували не лише бампер, а й сіро-нудніпластмаски в салоні, але про це — іншого разу.

>

А все чому?

Бо це точно, кохання! ;)