Екстренне оформлення, або як встигнути неуспішне...

Отже, як усі пам'ятають із минулого запису, господар погодився намій мараторій.
Погодиться то він погодився, а далі?
Часу не просто мало, його взагалі немає.Уже десять ранку, а о 16-йя маю заступити на зміну, а відразу з ранку на моря... І за ціжалюгідні крихти часу потрібно зняти машину з обліку, провестиогляд експертами, перевірити по всіх базах на викрадення іпоставити на облік на мене з отриманням нового техпаспорта.
Що ті, хто спілкувався нашим ДАІ/ДІБДР/ДАІ, вже сміються, а чи тоще буде.
Тож господар у машині вилітаємо. Вилітаємо на інший кінець міста наТополі, там є знайомий-знайомий даішник, може прискорити...Виявляємо принагідно, що на швидкості вище 20 км/год машинаскрипить як циганська кибитка, на кожній купині та повороті, причому так що приваблює зацікавлені погляди дітей і співчуваютьпогляди інших учасників руху.Ну і хрін з нею, підвіска все одно підремонт, вже постановили.Долітаємо, втискаємося на майданчикуогляду. - Ось треба вам з Андрюхою такі дрова, всі ви різний мотлохкупуєте. - Ти це не критикуй, ти допоможи оформити швидко. - Нахренце оформляти, он пішли я тебе з дружиною своєю новою машиноюпокатаю, тиждень тому взяв. Дружина як спробує, так тебе з твоїмметалобрухтом фіг додому пустить ... (ага зараз, у нього сімка БМВ13 модельного року, але ми олігархи-реставратори, стільки незаробляємо, як скромні інспектори ДАЙ-ДАЙ.Куди вже нам.Та й заТамілку я впевнений, ретро-машини вона не проміняє та ж на Мерс в221 кузові)
Але це лірика.
> — Потім покатаємося, давай оформляти швидше, у мене 3 години навсе провсе…
— Гаразд, хрін з тобою. Номер на рамі відмили? — А що, по-твоєму, експерти самі лазитимуть, вони за розмивку номера мінімум 50$візьмуть, а як він на рамі тут засраний? , Так все 200 $. - ...ять! Що робити? — Тут недалеко у знайомого Андрюхи СТО є, чеші доних. Там неквапливий хлопчик відкручує колесо, принагідно втішивши, що одна шпилька з 6 відламана взагалі, а решті прийшла шапочка, якаармійська. Гаразд, хрін з ним і це переживемо.
Більше години моє-чистимо. Час уже за дванадцять. У нервовихпоривах почуттів уже вирване все волосся на грудях і в пахвах, наголові рвати шкода, завтра ж на морі - потім на пляжі кидатимуться, як від лишайного. Нарешті номер розмитий, як і шматок рами, всеОК.
Вилітаємо назад у МРЕО. Ледве знаходимо де втиснутися в темномукутку, бігом до Серьоги:— Давай жваво оформляй
— Вранці гроші, увечері стільці…
— Та на вже кровопивця у формі…
Енна сума перекочує до кишені чесного співробітника ДАІ.

— Так паспорт жени свій, хазяїна, документи на машину і вали, онморозиво йди співаєш у буфеті, я тебе покличу.
Ага зараз, тут уже година дня, мені на роботі треба бути через 2, 5години, яке морозиво, шмат у горло не лізе. Заради інтересупідходжу до буфету, ніхрена собі, ми точно в Європу йдемо, ну зацінами, так однозначно. Голименьке ескімо більше 2 доларів уперерахунку з національних. Хоча з іншого боку, які рівні доходів утих, хто годується, такі й ціни. Ну його нафіг, то морозиво
Через 30 хвилин документи господаря виносяться, вся машина знята зобліку.
Відраховуємо кроно-боргові гроші і віддаємо господареві.
Викликаємо таксі, яке відвезе господаря та Тамілку на роботу.
Сам сиджу чекаю, ще за пів-години виходить Серьога, ти машину побазах перевірятимеш?
Так, по всіх, включаючи марсіанські порушення дієти, тільки швидше, млинець.
Час тягнеться, ага щас, тягнеться – летить як божевільне.
Ще один вихід, головного лиходія героя на сцену?
- Ти номери міняти будеш? - Навіщо? - Ну так, ми тобі за допплатукозирні виберемо. - Нахрен, ці залишаємо і безкоштовно ішвидше.
У 15-35 я нарешті отримую на руки чарівний шматочок пластику, наякому написано, що я щасливий власник ISUZU TROOPER.

Все, на роботу я схоже спізнився, ось триндюлі то я погріб від зав.відділенням і головного лікаря.
Заскакую в джип, поліцейський розворот на гравійному майданчику, зіскрипом і скреготом і з осипанням гравієм всього довкола. Слідомчую чимало побажань статевого здоров'я від навколишніх власниківмашин і вилітаю.
Отже мета моя лікарня, для тих «хто не в темі» 20 км, через всемісто з одного кінця в інший, встигнути анріал. Жму на всю залізку, тричі практично уклав джип на бік - це вам не Мерс, який я на 80км, вганяв в поворот під 90 градусів і він лише трохи попискувавгумою. Ця хитка зараза, та й підвіска під ремонт.
Загалом як доїхав, сам не пам'ятаю, просто дивом нікого не зніс ісам не загробився.
І навіть оббивка сидіння під водієм залишилася сірого кольору, якіз заводу.
Запізнився на 3 хвилини. Мене простили :-). Насамперед пішов уїдальню відділення, доїв тарілку пшонки і два шматки хліба, все щозалишилося з обіду у хворих, і то непогано, а то нежрамші з ранку ідо наступного ранку.
За те я знову ДЖИПЕР!
Фуууууу…