04. Нова турбіна, колектор та довга дорога додому

Травень обіцяв бути спекотним, але не зміг. І я говорю зовсім непро погоду. Заміна прогорілої прокладки турбіни обернуласяскасуванням евакуатора і місячним очікуванням нового равлика разомз колектором. Так, саме, розтин показав неоперабельну тріщину увипуску та якісь проблеми з турбіною.З телефонної трубки звучалислова:тріщини, антифриз, олія, катастрофа, потрібно більшегрошей!

Для того, що б зрозуміти як важко керувати процесом ремонту потелефону використовуючи свого тата, перенесемося вперед через часвитрачений на замовлення та очікування запчастин.От знайомий голосу телефонній трубці бубонить, що сервісмени не змогли всевстановити. Равлик виявився більшим і у щось упирається.Переробкамивони не займаються, тому поставлять старі деталі.Раптом тріщина вколекторі — не так і критично, а з поламаною турбіною автомобільцілком може їхати, та й не такий він вже і поламана.Все можна булоремонтувати, ми не знаємо навіщо змусили вас купувати нове. А щетут не відрегульоване запалювання і троїть двигун, (але ми вирішилипро це сказати тільки перед навантаженням на евакуатор). Та вашу жматір! Я просрав півтора місяця часу, а автомобіль залишився рівнов тому ж стані, що й до цього. Ніштяки приїхали з Ібея! Зібравшивсю свою волю, зробивши розвал. Сходження, я забрав машину ізсервісу і наступного дня завантажив на евакуатор. ПеревезенняКотожука до Одеси задоволення (насправді не задоволення) не дешеве, але коштувало кожній копійці. Не знаю як би я інакше діставсядодому.

Встановивши нову гвинтову підвіску, хлопці не додумалися разузробити розвал. Що я можу сказати ... По першій евакуаторник буввеселий і розповідав байки про те як на подібній дорозі, в дощ, таврія зачерпувала капотом воду в одній з ям (не здивуюся якщо цеправда), але як тільки наживо побачив на що підписався, замовк і досамого Миколаєва лише нервово курив пускаючи дим у віконце.
Прощайте рідні пенати
На сервісі підвіску максимально підняли, щоб я міг спокійно їздитинашими дорогами. Зате цей трактор без проблем заїхав на евакуатор.Поїхали! Періодично вдивляючись напружене обличчя водили я гадав, яку мантру він повторює зараз:«Чортова дорога, гребані ями, грібаний Укравтодор…» або « Гребані під*%@си зі своїми низькимиавто, що я тут роблю, навіщо я на це погодився». Особисто яповторював обидві і потім ще придумав з десяток, хоча моя справабула лише крутитися дупою по сидінню.
Фотографія, звичайно, не передасть. Та тут і словами не передати... А пам'ятаються ще часи, коли з Одеси до Кривого Рогу можна булодоїхати не розхеркавши автомобіль і нерви до хронів. І всього за4—5 годин

Не втомлюся повторювати всім і кожному:на миколаївську трасу ніногою!

Вже розвантажуючись біля свого будинку, у дзеркалі заднього виду япомітив як щось знайомо-червоне паркується позаду. Та це ж побратимSX! Не може бути! Правильно посаджений, свіжополірований, знапівстертими покришками:справжній болід. Власника звуть Андрій івін каже, що не зміг проїхати повз таке жалюгідне видовище як моятачка))) Я був настільки приголомшений раптовою зустріччю, щонавіть не сфотографував два апарати поряд і відмовився прокотитисяз ним, зацінити як повинен перти правильний Ніссан. Андерей каже, що сам робить усі роботи по машині, хоче вичавити зі штатної CAшки300 коней і що великий успіх зустріти таку машину в Одесі та ще йна ходу. Не можу не погодитись. Їдучий SX я бачив у місті всьогопару разів і один з них був коли я купував свій. Якось одразу сталоспокійніше на душі. Впевнений, що все в мене вийде з машинкою.Гайда на мийку і вперед відновлюватися! Ту бі континуед посони.+10конячок моментально