Вгадайте, хто я? Або незрозумілий стукіт у багажнику

Ще з першого моменту за кермом мій чуйний музичний слух вловивякийсь дивний пластмасовий звук. .
Адреналін від перших днів за кермом нової машини заглушував цейлегкий тріск, хоча мозок іноді відловлював його.
Коли я вже повністю адаптувалася, звук почав відверто бити. Яперекладала всі свої шмотки в багажнику, відстібала поличку, чіпалавсе - звук не йшов.Саджала подругу на заднє сидіння - вона його тежчула.
Зрештою я психанула - витягла абсолютно все, що можнавитягнути.Запаску залишила (вона прикручена так намертво, що, боюся, при необхідності я її і не дістану 😜).І звук залишився!
Машині тиждень, у мене вже не залишилося варіантів. Я чіпала іхитала двірник на задньому склі — до того ж не тільки на своїймашині, а й на такій же новій машині колеги (благо, ми на однійстоянці стоїмо). Здалося, що він хитається сильніше, ніж треба. Чимне привід звернутися до салону, де забирала машинку?
Якщо привід — поїхала ))
Приїжджаю — на мене вже чекають три чоловіки 😂. Виходимо надвір, підходимо до нових сидів на стоянці — чіпаємо у всіх двірники.Начебто, нічого особливого.
Відкривають багажник, щось там розглядають, чіпають — я фоткоюдоводжу, що в багажнику залишалася лише прикручена запаска.
Пруф порожнього багажника
>

Саджу чоловіків у машину, везу покататися по території центру.
І — о боги — звуку немає! Твою дивізію! Почуваюся параноїком… катаюїх по всіх ямах, подумки думаю, що після цих ям цілком можез'явитися новий звук, але вже в ходовій. Немає звуку... І тут одинкаже — о, значить, справа була в ніжках! Ми всі одночасно «Яких, твою матір, ніжках? !» виявилося, коли був відкритий багажник, молодик просто підкрутив ці пластикові фіговинки з резиночками наторці дверцят. І все, звуку немає.

Хто стукає в двері мої?

«А ну поверни, як було! » - сказали ми йому. І після цього – Алілуя– моя параноя вилікована, тарахтить! )))
Підкрутили знову, похвалили мій музичний слух, заспокоїли івідпустили з Богом ))
Сподіваюся, я ще нескоро щось нове почую ))))
/p>