По дорогах України. Погляд москвича.

Поїздив значить я по сусідній Україні кілька місяців, і вирішивподілитися з вами враженнями про цю країну. Тим більше, що багатьомцікаво, запитують що там, як, у чому відмінності від Росії. Ну аоскільки сайт про машини, то й писати буду не про все, а про тойбік питання, що стосується автомобілістів.

Мене тут чекало тут багато різних вражень, і здивувань. Пов'язано впершу чергу з великою кількістю відмінностей від Москви, в планівсього що пов'язано з машинами - починаючи від покупки, ізакінчуючи власне водінням.Порівняння з Москвою, звичайно, незовсім коректно, але від нього нікуди не піти. В цьому місті жив, інайголовніше їздив там на такій самій машині. Як ви пам'ятаєте, ріктому я продав у Москві свій G500 2002 року за 1, 3 млн рублів.Занинішнім курсом це менше 20 000 $. Взимку було ще менше. В Українітака ж машина коштує не менше 35 000 $! Взимку, коли курс доларасягав 80р, ці ціни виглядали особливо сюрреалістично. Вдумайтеся, майже 3млн рублів, за 14-15 літнє відро! Дивлячись на те, що за цігроші продають у Москві, у мене по щоках котилися сльози… Ось такийприкол хлопці. Причому, буквально 3 роки тому, ціни були ідентичніросійським. Як же так сталося? Цьому є пояснення. Принаймні, місцеві так вважають.
В Україні, все що має хоч якусь цінність, споконвіку продається задолари. Відповідно, коли почалася криза та девальвація гривні, цінина машини стали зростати, пропорційно курсу долара. Все просто якбожий день. У Росії навпаки, за останні роки стабільності (читайвисоких цін на нафту), призабули про тверду валюту, і вже років10-12 продають машини за рублі. Виходить зворотна ситуація:доларподорожчав у 2 рази — доларові ціни в 2 рази впали.
Сумно звичайно, але як кажуть — не можеш змінити ситуацію, зміниставлення до неї Що ми робимо відразу після покупки машини? Правильно, їдемо на заправку! Тут росіянина чекає ще неприємнішийсюрприз. Якщо покупка машини, це якесь ніяке вкладення, і більшучастину грошей можна повернути на подальшому продажу, то грошей забензин ви вже не побачите! А суми будуть такі, що я заплакаввдруге…
Зараз мені вже смішно, коли я вкотре читаю крики з Росії, у стилі "бензин подорожчав вдруге за місяць на 50 копійок! ". Друзі мої! Рідні! Тут у нас він може дорожчати на 1 гривню (майже 3 рублі! )щотижня, і ніхто вже навіть не обурюється! Звикли. Тож радійте зтого, що маєте. Буває набагато гірше. Я тепер це точно знаю.

Для розуміння ситуації. 1 $ коштує приблизно 24, 5 грн. Відповідно 1літр бензину = 1 $. Заправляючи повний бак, я віддаю майже сотнюбакинських. Це, звичайно, страшно, враховуючи середню зарплату покраїні 200$. Виходить людям треба місяць горбатитися, щоб купити200 літрів? Родичі порадили заправку, я заливаю повний бак, викочуюйого та вважаю витрату… 27 л/100км. Н-так уже :-( Другий витраченийбак приніс ще страшнішу цифру - 29 літрів! Ступінь мого відчаю, виможете прикинути помноживши ці цифри, на ціну бензину. Треба щосьміняти, але що? Висновок напрошується сам собою - в баку дірка, івона збільшується! Огляд його з усіх боків, дав зрозуміти що япомилився.Тоді підемо іншим шляхом.Посидівши на місцевих форумах язрозумів, що треба міняти заправку.Поміняв.Результат не змусив себедовго чекати.Два бака я викотив з результатами 23, 5-24, 5. Це вжезовсім інша справа! Однак, цифри як і раніше далекі від московських20-21. Мабуть що то з машиною.Поки я шукав, кому її довірити напошук несправності, витрата як сам по собі впав до Це вже зовсімдобре, і на тлі 27-29 я вже забив на те, щоб якось ще йогознизити.Загалом до вибору заправки, потрібно підходити особливоуважно.Продають або лайно, або відверте лайно. Таке, що описатилітературно вже не вийде.

Загалом у плані цін Україна дуже неприємно здивувала. Особливоце хитається всього, що має відношення до автомобілів. Тут дорогоне лише купити машину, а й обслуговувати. І якщо ситуація з цінамина самі машини та бензин ще якось пояснюється, то чому запчастинита аксесуари такі дорогі, це вже питання. Одна й та сама деталь уРосії та Україні може відрізнятися за ціною на 20-100%! Цікавийваріант із колесами. Наприклад мої 21" диски в Москві коштують 60тр. З копійками тобто близько 900 $. Тут же вони продаються за2000, а нерідко і за 3000, причому під виглядом оригінальних. Абоще приклад. Відома фірма з виготовлення репліки, італійськаWSP:Прайси дано з офіційних сайтів представників у наших країнах Яккажуть, відчуйте різницю.

Де чий прайс, самі здогадаєтеся, чи підказати? привести ще багато, від дріб'язків до великих вузлів.Я чесно і старанно намагаюсязрозуміти, чому ОДНА І ТА Ж деталь, зроблена в Німеччині (китаї, Америці), що коштує там 100$ в Росії буде коштувати 200$, а вУкраїні все 300, або навіть 400. Напевно тут дуже вигідно бутибізнесменом.А ось машину утримувати, невигідно, і в цілому вонашвидше розкіш, ніж засіб пересування.І якщо в Росії у пацана років20-25 немає хоча б якогось старенького авто, ви точно знаєте, цеабо наркоман, або вже батько 4 дітей, або просто ідейний ледар, а вУкраїні ситуація дещо інша, і тут швидше навпаки. Якщо ти маєшмашину, ти спритний і успішний хлопець. Дівчата таких люблять:)
Що тішить, то це ціни на мийку. Помити позашляховик, і протертинасухо коштує 70грн (менше 3$). У Москві така послуга коштує350-700 рублів. Ну а якщо ви таки купили машину, і навіть є грошіна бензин, можна їхати кататися! Виїжджаємо на дорогу, і відчуваємошок втретє! А де власне дорога? Ааа? ! Звичайно, якби я потрапив вУкраїну років 8-10 тому, коли жив у Самарській області, навряд я бчомусь здивувався, але після Москви… Тихий жах! Навіть не знаю зчого почати. Якщо говорити про Одесу, то у мене складилосявраження, що це місто колодязів! Вони всюди, вони скрізь, увеличезній кількості! Круглі, квадранні, на перехрестях, і міжсмугами, поодинці і кілька. Мама дорога! Звичайно, здебільшого вонине акуратно вмонтовані в полотно, а або провалені на кількасантиметрів, або стирчать, або ж навколо них розламався асфальт, іутворює архітектурну композицію "криниця в ямі". Може хтось скаже, що це дрібниці, але повірте, гелендваген відчуває кожну нерівність, і коли сама по собі дорога далека від ідеалу, а ще й кожні 15метрів колодязь, їхати ну дуже неприємно.
На перший погляд може здатися, не так вже й страшно, але перепади вкілька сантиметрів є, і вони дуже добре відчуваються: (нерідко коликолодязів відразу по кілька, на близькій відстані. Взагалі їх дужебагато саме на дорогах. Якщо хтось то пояснить у чому необхідністьцього, буду вдячний
Друге, що хочеться відзначити, трамвайні шляхи. Високі, і машинувідчутно трясе... У гіршому, вся частина дороги, де вони проходятьуявляє собою купу якихось каменів, роздроблених плит і ям.
Про самі дороги теж не можу сказати доброго слова . Повторюся, напевно, вони не особливо гірші, ніж у середньому по Росії, але доМоскви як до китаю на рак. Навіть технологія ремонту тут є самеремонтом, а не заміною полотна цілком. Або локально накидатикоров'ячих коржів, або залити тріщини якоюсь поганню. Ну а вкращому випадку, вирізають шматочки асфальту, і на їхнє місцезакочують нову суміш. І так можна робити десятиліттями. У принципіякщо на дорозі латка на латці і немає ям, то це вже за щастя.
Це мабуть захист від гонщиків. Захотів випередити праворуч, а тутхобаа! Вдруге вже будеш спокійнішим Типовий автобан. Тисячу разіввідремонтований, і навіть відносно непоганий, хоч і на гелікутрясе. Але розслаблятися не можна! Запросто можна зловити таку осьямку. Зважаючи на те, що на дні пісок, можна зрозуміти, що вонаглибиною на всю товщину асфальту. Щонайменше 10 см. Що буде, якщовлетіти в неї на легковій машині, хоча б на 70 км/год, навітьдумати не хочу. Є ще бруківка. Їздити нею, теж сумнівнезадоволення. Шумно, і сильно трясе. Але це як данина історії. Надаєвулиці деякого шарму, своєї родзинки. Далеко не в кожному місті євулиці вимощені каменем. Знову ж таки, вони не вимагають ремонту, істоліттями зберігають себе в тому вигляді, коли по них ще їздиликарети. Ну та гаразд, залишимо дороги і ціни, на совісті керівниківдержави, і поговоримо про другу важливу складову — культуру водіннята правила.

У всіх країнах світу є ПДР. Причому вони в основі своїй дужесхожі, проте дуже відрізняються характером. Поясню:

Приміром, у Європі правила мають загальний обов'язковийхарактер. Тобто дотримуватися їх дожен кожен, незалежно від статусута родинних зв'язків. Ну а якщо вже порушив, то будь ласка понестипокарання. Знову ж таки на загальних підставах, без жоднихвинятків. Будь ти хоч коханець міністра. В Індії вони не носятьжодного характеру. Формально правила існують, і, можливо, навітькілька людей їх знають. Але за фактом, там їздять як хочуть, чогохочуть, де хочуть і ніхто нічого не дотримується.

У Росії правила вибірково — платного характеру. Їх багато, дужесуворі, всі знають. Навколо камери, сміття, розмітка. Але за фактомякщо ти син шевця, то будеш покараний навіть за тонування такенгурятник. Якщо ж син депутата, то сміливо можеш задавити трьохдітей на зебрі, і нічого тобі не буде. Ну якщо підніметься великийсуспільний резонанс, звісно, ​​року на три можуть і заслати… доШвейцарії. А так, загалом залежно від зв'язків, можна собідозволити багато. Якщо немає зв'язків, але є гроші, то теж можешсобі дозволити начхати на багато.

Ну а в Україні правила мають рекомендаційний характер. Їх теж усізнають, цьому навчають в автошколах та складають на іспитах. Алевиїхавши на дорогу, їх принципово, можна і забути. Щоб невиділятись. Тому що правила є, але за їх дотримання особливо ніхтоне париться. І якщо комусь треба щось порушити, люди так і роблять.Сміливо та впевнено! Зізнаюся чесно, я не найправильніша у світілюдина. Але їзда Москвою на тонованій машині, без страховки, аіноді і без прав, привчила мене не порушувати навіть у разікрайньої необхідності! Мене вразило байдуже ставлення до розмітки, до знаків. У Москві, звичайно, теж є різні товариші, але тамнахабно порушувати можуть дозволити собі далеко не всі! Тому щопокарання майже невідворотне. Місто обвішане камерами, і на кожномурозі стоять сміття. Тут же дзеркальна ситауція повністю. Порушити, і отримати за це штраф дуже проблематично. Від цього вільнаповедінка на дорозі.

Я може чогось не розумію, але знак стрілка направо, має на увазі, що повернути з цієї дороги і їхати можна лише направо. Мабуть, невсі так вважають… На знаку ми бачимо час дії. Повертати ліворучзараз не можна. Але якщо сильно треба, то мабуть можна взагалі натему правил і культури руху, можна написати цілий трактат. Менездивувало, що в Україні люди плюють на правила, але шанобливоставляться до інших учасників руху. Так, людина може нахабно і тупопорушити, може ненароком перешкодити тобі, але у відповідь на якісьпритензії, як правило, ти не почуєш мат і не побачиш середніхпальців у вікно. Швидше це буде безневинна посмішка в стилі "вибаччувак, а що такого, всі так їздять" :-) У Москві навпаки.Дотримуються правил, але плюють на людей. Підрізають, вклинюються упробці, не пропускають. Якщо ти воруга на 0, 5 секунди забарився насвітлофорі, то ззаду виходить гул з клаксонів. І мені страшноуявити, що буде з людиною, яка вирішить повернути ліворуч у дворичерез суцільну, встане включить поворотник, і стоятиме займаючи рядпоки його не пропустять! В Україні таке порядок речей. І всіставляться з розумінням, оскільки самі також надходять у мірупотреби. Це, звичайно, вражає.
Повернути через суцільну? Не питання! Навіщо їхати і шукатирозворот, коли можна повернути прямо тут і зараз? Інші учасникируху ставляться з розумінням На тому ж місці, але поворот ліворуччерез дві суцільних Ще вражає відсутність контролю швидкості. Так, так це не друкарська помилка. На дорогах немає камер, а в кущахнемає сміття з радарами! Навіть у Києві, де в принципі є дерозгулятися гарною машиною. Тобто знову ж таки, формально обмеженняє, але за їх дотриманням особливо не стежать. І в принципі, тиможеш їхати скільки тобі потрібно. Хоч 100, хоч 200. Тут знову, грандіозний контраст із Москвою. Там це нереальна годівниця. Камеривже давно не тільки міряють швидкість, а й більше половини всіхпорушень. І це капець як бісить! У незалежній же не доводитьсязабивати голову непотрібною інформацією. Їдеш скільки тобі треба, та як треба. Кайф!
Тут взагалі можна нічого не коментувати. Ну а че, асфальт є, значить їхати можна! :)
До речі, розповідали кумедний випадок. Хлопець купив дуже потужнеавто, і природно захотів покататися з вітерцем. Виїхав на хорошуділянку і кілька разів проїхався на всі гроші. Коли зупинився, донього під'їхала поліція і спитала скільки мовляв вичавив? Ну вінтакий чесно — 306. А потім думає, млинець зараз залупляться, дармасказав… Але полісмени поставилися до порушника інакше, сказали "тимовляв це, не ганяй тут так, тут п'яні через дорогу ходять, а ми запорядком стежимо, йди в іншому місці виї ... Катайся загалом ".
До речі, про поліцію. Тут ще одна велика і важлива відмінність відРосії. Причому на мій погляд, на краще. Ні, не можу сказати, щополіція тут діє зовсім інакше, має 100% розкриття, і працюють заідею, а не за гроші. Звичайно, корупція, хабарі, бюрократія, все цемає місце. Наш слов'янсько – радянський менталітет не перемогтиодним днем. Але на відміну від Росії деякі кроки на зустрічцивілізованому підходу робляться, і вони помітні. Це не може нерадувати.
У перші кілька років назд, було ліквідовано одну зі структур МВС, марну і при цьому дорогу — ДАІ (дАІ). Діяла вона за анекдотичнимпринципом - "ствол і ксиву отримав, далі крутись як хочеш".Фактично зарплати були копійчаними, і ДАІшники з одного бокузмушені були брати хабарі, з іншого мали для цього всі умови.Одного разу уряд вирішив це гніздо корупції прикрити. І не насловах, як у Росії, а на ділі. Просто та ефективно. Всіх звільнилиі все.
По друге, після відомих політичних подій, було реформовано і самуполіцію. До її лав набрали молодь, зокрема багато дівчат. Сталиплатити їм гідну зарплату, відповідно й потреби брати хабарі вженемає. Більше того, за це суворо карають. Люди реально тримаютьсяза роботу і виконують її. Зараз на вулицях немає здирників ізпалицями, є лише поліцейські патрулі, за принципом західних країн.Вони їздять вулицями та стежать за порушеннями загалом. Як надорогах, так і за порушеннями громадського порядку загалом.
Відповідно, якщо ти їздиш нічого не порушуючи, то тебе ніколи і незупинять просто так, перевірити документи, запитати, чому купивмашину, дізнатися чи правильного розміру гума, і чи не вніс тизміни в конструкцію килимків. Все тільки у справі, порушив –отримай покарання. Знову ж таки зручно, справедливо і не викликаєненависті до співробітників.
Нова Поліція фахівці широкого профілю. Патрулюють вулиці, ловлятьпорушників правил дорожнього руху, стежать за порядком, регулюютьрух, оформлюють аварії. Загалом за типом Америки та Європи. Доречі, їздять Пріусами. Досить неординарне рішення) У спілкуванні таставленні до людей, теж великі відмінності. Якщо в Москві сміттявважає себе майже богом, і спілкується так, ніби ти прийшов донього додому, попросити про щось особисте. То тут ніякоїзарозумілості не видно. Кожен виконує свою роботу, без жоднихзайвих рухів та ідіотських натяків. Промовистий прикладпостановки/зняття з обліку. У москві я продаючи машину, зіткнувся звідкритим здирством грошей, під приводом того, що на моїй машинінібито перебиті номери. А відмовившись платити, сміття на помстузатіяли експертизу та іншу паперову тяганину, внаслідок якоїпокупець із Казахстану, провів у Москві зайві 2 тижні. В Українівийшло все навпаки. Машина була знята з обліку неправильно, тасплутані номери рами. Інспектори протягом одного дня провелиекспертизу, зробили запити, виправили всі документи та поставилимашину на облік! Страшно подумати, скільки часу це зайняло б уРосії. Враховуючи, що в цьому випадку був реальний, а не надуманийпривід для затягування реєстраційних дій. Загалом, у цьому планіРосії непогано було б взяти приклад із сусідів, і зайнятисяреальним, а не формальним реформуванням МВС. А розсадник корупціїта тяжкий тягар на шиї платників податків під назвою ДІБДРрозпустити на вільні хліби. Чим вони займаються, ми бачимо. Топерекривають дороги для депутатів, то ганяються за тонуванням, тепер ось нова фішка, ловлять машини із змінами конструкції. Нумарення ж! Невже на це виділяються мільярди? Невже в країні немаєбільше проблем і нікуди витратити гроші? А функції контролю надпорушеннями зараз цілком якісно виконають камери. І поповнюютьбюджет до речі, а не сімейний бюджет співробітників. Тут звичайно, ви можете мені заперечити, мовляв, сміття потрібні, вони стежать запорядком, без них буде хаос! Сам пишеш, в Україні правил недотримуються, і таке інше! І тепер я хочу перейти до найцікавішого.Прочитавши мою статтю, ви напевно можете подумати, що тут надорогах твориться повне свавілля. Навколо тонни виснаженого металу, гори трупів і калюжі крові? Нічого подібного! Так, їздятьсвоєрідно, та порушують, але аварій я бачу реально набагато менше, ніж у Москві! Яких інцедентів, і конфліктів на цьому грунті також! Вуличні гонки? Та також ні. Зрідка пронесеться повз лихач, алезнову ж таки, набагато рідше ніж у Москві. Всі їздять спокійно, ніхто нікого не обганяє без потреби, не шахматить і непідрізає.
Я вже незнаю, може людям банально шкода машини (див. Пункт продороги), а може культура і свідомість вища ніж у Росії, алеоднозначно можу сказати, що відсутність тотального контролю зашвидкісним режимом та дотриманням правил взагалі не зробила дорогиУкраїни школою виживання.
Ось, до речі, цікавий варіант проїзду світлофора. Якщо є маленькийзнак з намальованою зеленою стрілочкою, то поворот праворучдозволений навіть під червоний. Так на більшості перехресть, крімнайзавантаженіших магістралей. І у цьому випадку водій БМВ нічогоне порушує. Дуже зручно! Чому в Росії до цього ще не додумалися? Підводячи підсумки, хочу сказати, що особисто мені їздити Україноюв цілому приємніше, ніж по Москві. У Москві мене прямо лютонапружує величезна кількість ідіотської інформації, яку требапам'ятати. Туди не можна, сюди не можна, тут немає повороту, тутодностороннє, там платне паркування, тут смуга для ВІД... Якщоцього всього не знаєш, треба виглядати знаки, покажчики... Це все вшаленому ритмі, і величезному потоці машин. Плюс сміття, що лізутьзі своїм ідіотизмом. Загалом голова кругом! Потім уже не дивуєшсячому всі злі навколо, і людина людині вовк. В Україні все набагатоважливіше і спокійніше. Десь по необхідності можна акуратнопорушити, десь додати швидкість. Хочеш їздити тонованим, взагалі непитання. Хочеш із прямотоком, скільки завгодно! Усіх розуміють, іставляться адекватно до чужих закидонів. А якби не жахливі дороги ідикі цінники на бензин, було б просто ідеально. Хочеться вірити, щоколись так і буде. Уявляєте обсяг вкладень у тонування? Навіть ятак не зробив би. Жартую, зробив би ще сильніше. Лоб просвічує! :))