Самостійна установка ГБО (part 6 - Монтаж)

Встановив я заправну магістраль. Черга за магістраллю харчування. Ідовжина значно більша, і трубок, фактично, дві — сама магістраль ідроти.
Зупинюся трошки на проводці Від моторного відсіку в багажник меніпотрібно завести 4 дроти — 2 на датчик залишку газу і 2 наелектроклапан. Для більшого захисту проводів від зовнішньогосередовища під днищем, я вирішив їх змотати ізолентою в один джгут, і сховати його в гофровану трубку.Начебто робота не складна, алечасу у мене зайняла пристойно.
Смотка двох дротів в один джгут
Укладання джгута в гофровану трубку Отже, у мене є дві трубки підпрокладання від багажника під капот Виявилося, що парою вести їх недуже зручно, і я вів спочатку. Газову магістраль, а потім гофру зпроводами На ділянці від багажника до задньої опори важеляпередньої маточини проблем не було — там повно місця вздовж штатнихпаливної та гальмівної магістралей. Вихід з багажника (обмотанийгумкою ізолентою, щоб не перетиралося) і догляд у бік підкапотногоУкладання вздовж штатних магістралей А от починаючи відсайлентблока задньої опори важеля підвіски і під капот - там йдевигин штатних магістралей і вони, до того ж А, закріпленіспеціальним кронштейном, під який дуже проблематично всунути щещось, крім того, що там вже прокладено. А безпечно обійти цюділянку – ніяк. Але, як кажуть, за допомогою кувалди та якоїсьматері у мене таки вийшло. Про кувалду, звичайно ж жарт, але осьматері тієї ікалося гарненько.
У центрі кадру велика пластина – той самий злощасний кронштейн (магістралі я вже проклав)
Він же з трохи іншого ракурсу. До речі, хочу відзначити ще такиймомент:при прокладанні магістралей торці патрубків я обмотувавізолентою, щоб туди не потрапляло всяке сміття. Бо вздовж шляхівпрокладки його дуже і дуже багато, а навіщо фільтр забиватипередчасно? ))) Підключення балона. У багажник вже все заведено, можна закріплювати балон, підключати до нього все. Але я задумавзробити підстилку з шумоізоляції, щоб балону було м'якше (залишившинепроклеєні канали патрубків та проводки). Ну от так ось захотілосямені.
Задумав і зробив. Але вібру я не клеїв, щоб балон сидів якомогаглибше, нижче (і так він трохи товщі за запаску, куди ж його щепіднімати? !). Посадкове місце балона обклеєне шумоізоляцією
Потім вирішив закріпити на балон сапун. Для початку мені треба булов ньому проробити отвір під трубки та дроти (вони у мене, адже, міждном балона та багажника). Прикинув, де приблизно має бути цейотвір, просвердлив його і довів до потрібного розміру круглимдрачовим напилком. . Але не тут було! У комплекті йшли три саморізидля цієї мети, але виявилося, що вони ну ніяк не хочутьвкручуватися в метал нижньої перегородки балона. І який інженерпридумав вкручувати шурупи в лист металу товщиною 2мм? ! Покрутившиі так, і сяк, вирішив я нарізати в тих отворах різьблення М4, ізакріпити сапун відповідними коротенькими гвинтиками. Вийшлонадійно та красиво.
Балон на місці, трубки заведені — можна кріпити балон до днища.Обмазав я всі кромки літолом, остаточно розмістив балон на своємумісці і почав кріпити його. Тут у мене було два варіанти, якрозміщувати кріпильні болти - гайками назовні і всередину, адже іна кріпильній пластині, і в перегородці балона були квадратніотвори під капелюшки болтів. Я прикинув, що болти не заважатимуть, якщо стирчатимуть всередину, та й кліренс, при такій орієнтації, залишається незмінним. >

Затягнув болти з помірним зусиллям, щоб не продавити днище (гайки вбудь-якому випадку не розкрутяться, адже вони там самоконтряться) іобрізав сапун, що стирчить, щоб він був приблизно заподлицо зднищем, трохи випираючи. Ну а отвір усередині сапуна (під трубки)обробив звичайним сантехнічним герметиком (щоб газ, у разістравлювання, не пішов у багажник.

Сапун обрізаний, можна їхати)))

Настала черга кріпити мультиклапан. Спочатку зняв скло, стрілку ішкалу з мультиклапану, і на місце, що відкрилося, прикрутив датчикрівня газу.

На цьому фото видно, що захисні гвинтики прикривають різьбовіотвори фланця під мультиклапан, але фарба на ньому все ж таки є. Їїпотрібно акуратно видалити Потім шестигранником викрутив захиснігвинтики з різьбових отворів, зчистив ножем залишки фарби на фланці (акуратно, щоб не подряпати поверхню, але чистилося легко), начистопротер, змастив моторним маслом прокладку і фланець (цеобов'язково! ), І вставив мультиклапан. Для правильної йогоорієнтації у ньому є напис ''TOP'' — верх. Взяв шість комплектнихгвинтів під шестигранник і акуратно, хрест-на-хрест (як на колесі), закрутив їх і кілька разів обтиснув з помірно-великим зусиллям, поки вони не перестали закручуватися.
Тепер черга підключення. І тут на мене чекала несподіванка:справа втому, що штуцери мають значну довжину трубки для кріплення вмультиклапан, і їх проблематично вставити, а тим більше закрутити.Довелося прикидати та обрізати, точніше сточувати на точилі, зайвудовжину. Після пари прикидок довжина стала осудною і монтаж ставзначно простішим і легшим. Я скрутив усі трубки, з'єднав їх зіштуцерами і добре затиснув. Ще треба буде обмилити всі з'єднання (після заправки) та закрутити кришку балона. А поки що, поки незабув, одразу закрутив вентиль подачі газу до редуктора.
Т.К. Мультиклапан у мене без електроклапана, то два дроти під цюсправу у мене залишилися незадіяні поки що, а ось роз'ємник надатчик рівня газу я підключив і на цьому фактично закінчивустановку балона.
Встановлений мультиклапан< Вигляд зверху Прийшла черга форсунокта решти підкапотної начинки.
При монтажі форсунок і підведення газу потрібно враховувати кількаправил:довжина трубок від форсунки до штуцера-розпилювача повиннабути однакова для всіх форсунок; - ця довжина повинна бутимінімально можливою, але не перевищувати 15-20см; - вигини трубокповинні бути в розумних межах, бажано однакові для всіхфорсунок;
— довжина трубок від рампи до форсунок не має особливого значення, але вона теж повинна бути розумною і без перегинів;
— розташування форсунок має бути вертикальним, вхід зверху, вихідзнизу. Відхилення не повинно перевищувати 30°; - розташуваннядатчика температури має бути максимально близько до форсунок (відеалі - між парами); - комбінований датчик температури і тискугазу чутливий до кута розташування;
— всі з'єднання повинні бути закріплені стрічковими (до форсунок) іпружинними (після форсунок) хомутами;
— не повинно бути перегинів трубок;
— трубки (і інші компоненти) повинні бути закріплені так, щобуникнути перетирання в результаті контакту від вібрацій зчим-небудь. Я ще раз вже за місцем прикинув зразкове розташуванняфорсунок, взяв трубку під них і зробив 4 рівних відрізи приблизнопо 35мм для з'єднання форсунок зі штуцерами. Натягнув на серединивідрізів по два пружинні хомути, а потім вставив форсунки (щобзручніше було) і пересунув по хомуті, щоб затиснути кінець трубкина форсунці. Потім розмістив форсунки над двигуном і одягнув другікінці на штуцера-розпилювачі. Ну і про хомутики не забув.
Форсунки з коротенькими патрубками
Форсунки на місці Тепер черга рампи. Ще на етапі свердлінняколектора мені на думку спала ідея, як закріпити рампу так, щобвона нікому не заважала і, в той же час, була зручно розміщена. Такось, ідея в тому, щоб із (все того ж) шматка алюмінієвої пластинистворити кронштейн, який би кріпився до клапана EGR його болтами, авже до цього кронштейна причепити рампу. Так і зробив — прикинув, приміряв, вирізав, ще раз приміряв, підігнав і встановив такийкронштейн, а на нього закріпив рампу. Кронштейн з рампою Зновуліміт фото. Далі буде…

Всі частини:
— компоненти 1, 2, 3
— монтаж 4, 5, 6, 7, 8, 9
— налаштування 10
— прошивка 11
— підсумки 12