Початок

Почну з самого початку. Їздив я на універсалі Nissan Primera W101991 року випуску і горя не знав. Їздив 8 років. Машинка булахороша, не ламалася, не парила мізки. До мене на нею їздив батько, пригнав з Німеччини в 1998 році, і все мені в ній подобалося -містка (універал), зручна, надійна, але тут звідки не візьмисьзайнявся полюванням. Сеттера).І постановив собі бути правильниммисливцем.І потроху почав розуміти, що мій нісанчик мені вже непідходить - собаку брудну після полювання не посадиш, якщо дощвипав - у угіддя не потрапити (ну чи довго тупотіти і тягати насобі все барахло) Ну, загалом, ясна річ — треба шукати щось 4х4, татак щоб новіше, місткіше, щоб собаку брудну возити і щоб взагалі :)А тут як на зло, поки шукав, зайнявся ще й кінним спортом. Возити ібрудний одяг, і спорядження, і коням іноді мішечок-другий чогосьсмачненького привезти... От і зрозуміло стало, що однооб'ємник меніне підходить. Значить, пікап. І з кунг. Огляд ринку показавнебагато моделей. Американці відпадають — великі, палива багатожеруть, тощо. Європа нам нічого розумного не може запропонувати (амарок — за такі гроші, що за нього просять — нехай самі їздять, ленд ровер — у нас тут дуже мало їх і вони не популярні).Залишилася Японія. А тут аж три варіанти – Л200, Наварра, Хайлюкс.НП300 і Маздо-Форда відкинув відразу - не сподобалися ні зовні, нівсередині. А Л200 виявився для мене найбільш гармонійним за всімапоказниками — ціна, якість, зовнішність, розміри тощо. Та й багатоїх їздить дорогами — отже, і запчастини будуть. А мільйони мух неможуть помилятися :) Ось так я купив Л200.
Ось така вона була після покупки
Трохи про машину після покупки. 2008 року, найповніша комплектація, яку тоді у нас продавали - коробка автомат, задне примусовеблокування, роздатка СуперСелект, тканинний салон, клімат-контроль.Стояли колеса БФГ АТ 265/75R16 на дисках. Пробіг становив72т.Км.
Поїздив я так місяць-другий, все мені подобалося. Але помалучитаючи форуми, зацікавився боротьбою з бездоріжжям. Потроху відчувсмак і помчало…