Машину не бачила місяць.Спочатку довго була відсутня, потім хворілаз нагоди акліматизації.І ось учора в мене життя налагодилося, івесь день ми були щасливі разом!
Радість зустрічі переповнювала.Моя дівчинка пустила сльозу
У нагоді подарункова лопата.Інакше довго б я її чистила іспізнилася на приємний захід
Нам подарували гарні емоції в обмін на наші спогади про Гімалаї))
Все було так райдужно! Погода чудова! Зустріч тепла! > Лампочка уСмородинці кричить про голод, везу її вечеряти.
Їду на свою заправку, де заправляюся вже багато років.За місяцьбагато що змінилося, а вже ціни на паливо й поготів.
— Скільки 95 плюс? А 92? Повний бак 95 плюс.
Говорю пістолетчику. Він передає селектором. Беру сумку, лічильникна колонці мотає, йду до каси. Все стандартно.
— Скільки з мене? Чек. Дякую. Розмір пістолетів бачите? Їду запродуктами, тут недалеко супермаркет. Встала на світлофорі, у менестрілка ліворуч. Музика грає, я посміхаюся… Зайнялася зеленастрілка світлофора, я на газ, немає відгуку. Я ще раз гальмо-газ, машина стрибає як кенгуру, але на місці. Включаю аварійку, ззадувідразу ревіння всього хвоста машин. Я в паніці, машина не їде, загорілися значки на табличок і акумулятор, все що пам'ятаю.Паніка, машини все сигналять, вже нам червоний, через мене ніхтотак і не зміг повернути. Що робити? Що роблять у такому разі? Дістаю телефон…
Ставлю знак-трикутник метрів за кілька.
З'ясувалося, дивлячись у чек, що залили повний бак дизеля (умене бензин).<
Що прикро, кожен водій, що об'їжджає мене, вважав своїмобов'язком мене обфафакати… (((
) Але світ не без добрих людей, стояла біля машини, перехрестя, світлофор... Я навіть руку не підняла, один водій здогадався, що яне блондинка, яка зупинилася і дзвонить по телефону "куди даліїхати". Запитав у вікно:щось трапилося? "мене відбуксирували назаправку, від'їхала не більше кілометра. Хлопцям дякую велику. Їхбуло четверо в бусику, всі життєрадісні. З Кіровограда.Познайомилася з двома, Миколо, дякую за допомогу! Сергій, дякую, щоне" проїхав мимо!
Перший раз у моєму БЖ така не якісна фотка, але вона така цінна! Наній – допомога на дорозі! Це важливіше за якість картинки…
На заправці хлопці визнали свою провину, але почалися суперечки, хто з них більше винен. Відмовилися показувати документи, подаватись, тим більше щось підписувати. Дзвоню на гарячулінію-тиша. Дзвоню начальнику зміни - дзвоніть завтра, цимипитаннями у нас займається служба безпеки, завтра після 10дзвоніть. Водії чомусь накинулися на мене:ти чого на хлопцянаїхала, самій треба пістолет у бак вставляти та замовляти бензинтощо, лише у грубішій формі. Я закрилася у своїй машині тавикликала міліцію.
Як потім з'ясувалося, тато пістолетника водій маршрутки… от іприїхала група "підтримки".
Міліція приїхала швидко. Підтвердили виклик, переговорили двомасловами з кожним, викликали слідчу групу та поїхали. Пістолетникпогодився, що вставив не той пістолет. Але вважає себе винним, т.К.за селектором він сказав "95 плюс", а кнопку натиснув касир. Іполилося зі шланга дизпаливо, а не замовлений бензин. Герой не могороману Приїхали слідаки. Троє. Кожен брав інтерв'ю у кожного з нас.Склали протоколи.
Касир та пістолетник валили один на одного. Приїхала їх службабезпеки.
З моїх слів записано правильно, мною прочитано…
Машина залишилася ночувати на заправці…
Це рвало душу всю ніч. Наче я її покинула. Місяць не бачилися, ікинула…
Вранці зателефонувала офіціалам домовилася прийняти нас на СТО, засистанською компанією- викликала евакуатор.
Ви коли- бачили свою машину таку безпорадну? Усю дорогу дивилася вдзеркало заднього виду ... Оффи зустріли з розкритими обіймами.Зустрічали всі майстри сервісу, майже всі знайомі та кохані, десятьлюдей. В очах-співчуття.
Рідне Мітсубіші Моторз
Так і не зрозуміла, чому машина сама з'їжджає задом?
Дзвонив сьогодні директор заправки. Все чемно, мовляв, вибачте, якВаші справи? З винних взяли пояснювальні, гроші обіцяютьвідшкодувати.
Дзвонили щойно зі СТО, дизель злили, систему промили, паливнийфільтр змінили. Тестували на стенді, все добре.
Поїду завтра, заллємо бензин, зробимо діагностику. Сподіваюся, нічого більше не виявиться.
Якщо у когось був схожий випадок, підкажіть, на що звернутиувагу і до чого треба бути готовою?
Замість того, щоб продовжити свою розповідь про Гімалаї… пишу прогармонію. Так буває.
Усім бажаю лише позитивних пригод і завжди гарногонастрою!
<
PS про що я хотіла написати?
Зовсім не про пістолетника та евакуатора.
А про людські стосунки!
Милий мій Allure-XXX І VPetrovich, тещо ви зробили вчора для мене — БЕЗКОШТОВНО!
Машинки лагодяться, неприємності забуваються, але дружба івзаємовиручка - це не має критеріїв і ціни! Ось що важливо!
Велике вам людське ДЯКУЄМО!
Це піст про хороших людей, про вас, хлопці!
Андрію, дякую, що приїхав і відігрів мене у своїй машині інапоїв гарячою кавою! Що був поряд у скрутну хвилину! Привіз уночідодому.
Віте, твої консультації безцінні! спасибі за допомогу! Дякую запідтримку! Що був з нами до кінця…
Андрію, з тебе ялинка! Ліза, якщо попросимо, з тебе найсмачнішедомашнє вівсяне печиво при зустрічі. Не порушуватимемо традицію))))
Хлопці, пропоную виїхати в зимовий ліс, там є все, що нам треба.А з мене — цебро глінтвейну на багатті! І велике людське спасибівам!
Ось про що цей мій запис…
Бажаю всім таких друзів, які є у мене. Я вас люблю…
продовження історії тут
" твої консультації безцінні! спасибі за допомогу! Дякую запідтримку! Що був з нами до кінця…
Андрію, з тебе ялинка! Ліза, якщо попросимо, з тебе найсмачнішедомашнє вівсяне печиво при зустрічі. Не порушуватимемо традицію))))
Хлопці, пропоную виїхати в зимовий ліс, там є все, що нам треба.А з мене — цебро глінтвейну на багатті! І велике людське спасибівам!
Ось про що цей мій запис…
Бажаю всім таких друзів, які є у мене. Я вас люблю…
продовження історії тут
" твої консультації безцінні! спасибі за допомогу! Дякую запідтримку! Що був з нами до кінця…
Андрію, з тебе ялинка! Ліза, якщо попросимо, з тебе найсмачнішедомашнє вівсяне печиво при зустрічі. Не порушуватимемо традицію))))
Хлопці, пропоную виїхати в зимовий ліс, там є все, що нам треба.А з мене — цебро глінтвейну на багатті! І велике людське спасибівам!
Ось про що цей мій запис…
Бажаю всім таких друзів, які є у мене. Я вас люблю…
продовження історії тут
Коментарі20
З приводу, чи Ви бачили свою машину такою безпорадною? Моя відповідь так!) коли у мене був Мерседес, він частенько катався на евакуаторі))) саме тому його і продав ;)
я перший раз таке бачила, сподіваюся, останній)) кажуть, що є машини невдачливі, у мене така пралка)))
Але в цьому випадку не Вашої провини, ні провини машини нема)
не контакт ))))
Є на дорогах люди, а є Люди. Саме такі Вам і зустрілися на тому бусі.
добрих людей набагато більше, їх просто не видно, вони виявляються тоді, коли потрібні)))
Добре, коли є такі ДРУЗЯКИ з ВЕЛИКОЇ літери ДДДДД, а ВИ дуже захоплююче описали *я б на Вашому місці за Докторську Дисертацію сіл* ну в сенсі у Вас криється ПОЕТЕСА!
приголомшливий комплімент! ))) такі коментарі хочеться роздруковувати і на стінку, вранці прочитав-день вдався! )))) дякую! і друзям моїм теж за допомогу
Красавчики хлопці, ті які вам допомогли, більше таких а вам я бажаю терпіння.
посилили так багато букв? ;)
Не зрозумів?
великий , мало хто читає))
А ось ви про що, переживав про вашу машинку ось і дочитав до кінця, ви прямий у крапку і я рідко читаю такі довгі пости.
їх ніхто не читає, тому завжди дивно, якщо хтось щось у і помітив))
Дякую за розуміння.
відро глінтвейну… ех… згадується 200… здається 5 рік… відро було жодне))
а ми відро так і не подужали тоді з цієї нагоди))) але дуже старалися))
колектив, мабуть, був нечисленний)
Дочитав. Навіть не помітив як )Цікава історія... Але більше сподобалося оповідання.Дивно! Без мату/істерики/ридань. Браво!
дивлюся на пістолет тепер постійно)) ось як буває! я лаялася, хоча і без матюка, інакше б гроші не повернули))