На стоянку заїжджаємо на місцевий ринок. І є зміна шикарна, а єзміна одного дивака — ось як з першого разу він причепився — так інесе його :) Як нас побачить — біжить, гублячи все, виявлятисиндром вахтера :)
Ось і минулого разу змусив загнати нас нашого каліфорнійця туди, звідки сьогодні без досвіду та сторонньої допомоги вибиравсяпівгодини (реального часу, не метафора) — вийшов, оцінив, сів, прокрався, вийшов, оцінив, сів... Зачекав друзів, під їх контролемвиїхав :) Досвіду набрався, на ремонт трохи спізнився.
> При всьому цьому ринок уночі — не забитий, місця валом...Іншій зміні так взагалі респект — ставлять, де нам подобається, жодного разу не завадили нікому — я ж сам розумію, як поставити, щоб не бути перешкодою.
>Просто хтось у нас дивак на букву "м".
Коментарі6
Тому паркуюся задом. Зручно виїжджати. Навчився їздити назад дзеркалами на старій машині на подвір'ї у колишньої. Двір заставлений всякими лям+ машинами з дорогою в один кінець. Зазвичай наприкінці було місце для розвороту, але цього разу там стояв М...
Лям+ машини - це так, стимул зробити все правильно ще той ) Причому не тільки на стоянці - і на трасі з їхньою поведінкою увага і реакція на 100-500% посилюються. У всіх випадках корисні машини )
їздити багато і важко - найкорисніша школа
Сто відсотків! Але й нашкодити комусь не хочеться)
Та я ні до того що до допомоги друзів вдаватися не треба, я до того що треба не дивлячись на труднощі їзди, паркування по важких дворах і тп продовжувати в цих умовах водити (не уникати).
Олександр, це все ясно і я вдячний за Ваші рекомендації, не подумайте що я неправильно зрозумів - Ви маєте рацію на всі сто і ми намагаємося вчитися водити в будь-яких умовах. Але спочатку ми так чи інакше представляємо загрозу для навколишніх двоног...