Привіталися зі стовпом на стоянці

Ось коли кажуть - "найкраще - ворог хорошого" - таки іноді так.

Переїхали зі стоянки просто неба на місцевому риночку на стоянкупід дахом.Місце хороше, недалеко, але всередині ця стоянка єлабіринтом з несучих дах металевих труб-стовпів. На постійно стоїтьпоряд з нашою Калиною (точніше, поряд - це іноді, він може стояти іна нашому місці, і поряд, і загороджуючи в'їзд.) Його охоронцівідтягли, але якось так мені здалося що не дуже далеко, а я, ліниважеппа, не вийшов сам відтягнути, а вирішив проманеврувати, в обидваочі дивлячись у ліве віконце і заркало. І стали шведською родиною зчерговим червоно-білим стовпом.Не сильно, але візуально відчутно, та й шрам на серці залишили нехилий.

Перші подряпини — найдорожчі Виявилося, що й гаманець теждістанеться, штам із серця переповз уже на нього. Взяли завирівнювання, відмивання та інші чаклунські для мене штуки тисячугривень, наче й небагато, але за п'ять секунд кохання лінощів істовпа — забагато :)
ДЯКУЮ, БОЖЕ, ЩО ВЗЯВ ГРОШИМИ. Я безмірно радий, що обійшлосястовпом на стоянці, а не якимось геліком на трасі. Крило, залишилися крапки на частині крила, що виступає над колесом, іподряпина на бампері, з цим трохи пізніше, коли свою колумбійськузелень в інтернеті замовимо, приїдемо до них. Тому що якщо такабіда — як вони сказали — по-хорошому треба фарбувати всю деталь, апісля красиво зробленої витяжки і практично прихованих ушкодженьмені лишається їм тільки вірити.
Вже в строю
< p>
Перші шрами - вони такі :)