Розкажу я вам, Хлопці, сьогоднішні пригоди…
Правда без фото, але про це потім.
Є невелика передісторія.
Літо:Трохи спека місцями, трошки дощ, іноді злива та іншікатаклізми та сезон чорниці :)
Моя Кохана, хлібом не годуй, а тільки дай чорниці позбирати (доречі, їсти не дуже любить).
І ось у вівторок в обід дзвонить, виїжджай на зустріч, дуже багатоягід.Дорога спочатку асфальт (км 2, 5) а далі путівець (км 2).Я вСоболь і вперед, та ось тільки не врахував, що напередодні зливапройшла... Загалом за км 1, 3-1, 5 до точки зустрічі сів на міст укалюжі... Довго не бовтався, за пів години помахавши лопатою, домкратом і розбив на трапи дерев'яну скриньку (була завжди вмашині на банки та інші речі) я вибрався без сторонньоїдопомоги.
У середу я вже розумний, дістав УАЗика з гаража :)
Як повернувся, по лінія крив весь у бруді…
/>
У четвер додав до даху, дорогу роз'їздили тракторами, що в деякімісця навіть УАЗом не сунувся, колія вище колін (я зростом 1, 95), тобто на мости посадити, як бублик з'їсти :)
Сьогодні вирішив вивезти сміття, а за одне й піску привезтидітлахам. Причіп на хвіст та вперед. І ось тут починаєтьсянайцікавіше:У кар'єрі, де я хотів взяти піску, побачив трактор зпричепом (юМЗ з екскаваторною наважкою). Думаю, об'їду з іншогобоку. Ага, а там дерева навалило, і як на зло вчора наводив лад убагажнику і виклав Штиль (бензопилу). Довго, розгорнув стрілу і самсебе витяг за хвилин 15.
Поки він бовтався, ми запропонували допомогу, але він відмовився, ізайнялися своєю справою. Знайшли місце де, мабуть, грузилися обтрохи обсипалося, якраз мені в причіп якраз. Вибралися, син узахваті від того, як УАЗ по калюжах літає (до речі, в кар'єр вінмене віз, подобається йому УАЗ більше ніж Соболь, хоч і На Соболілюбить покерувати). Вже було пролетів один поворот як батько каже, хтось махає, може допомога потрібна. Потрібна. ЗАЗ Славута на пузілежить і бовтається :) Ще й місце "шкідливе". Я пару років післядощу сам на УАЗі там сидів (з причепом, у причепі 3, 5 куба дров).Так ... Домкрат виявляється теж вдома :( Розвернутися нерозвернуся. Прийнято рішення здавати заднім ходом і чіпляти запричіп (нагадаю, в причепі пісок по борту). Їхати метрів 200 ...Нічого, доїхав. У людини не домкрата, ні троса, ні мотузки ... Однезапитання, Якого Лісовика сюди понесло? .. Гаразд, дістаю своїремені, трос чіпляю і вперед... Ага... Один ремінь лопнув...Гаразд... Назад. Ось як то так ... Тільки потім син каже, ось бивідео зняти всіх пригод. І де ти раніше був ... Фото і того немає... Ну та гаразд, все добре. А так, після приїзду додому дістав щеодин подарунок на Д/Р, і випробував. УАЗ блищить і сяє чистимибоками, а я залишився задоволений мийкою. Всі руки не доходиливипробувати у справі.
Всім добра.






Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.