Живемо ми в селі, під Києвом. Займався покупками, продажембудь-якого комп'ютерного барахла з доставкою на нову пошту, вона унас у найближчому містечку, кілометрів 12… Ну і часто туди мотавсяна маршрутці, маршрутка ходить раз на півгодини, було дуженезручно, особливо коли дощ чи сніг, а тобі що то треба термінововідправити або отримати.
Мама у мене на заробітках, в іншій країні, і тут час підходить додня народження і мене мама запитує, що б ти хотів на ДР. Я думавдумав думав та вирішив що захочу гарний гірський велосипед зпередачами, щоб легше було їздити місцем. Дивився, вибирав, у нас умісцевих магазинах ціни починаються від 3500 грн. Бу на олх можнабуло знайти за 1500 у нормі стані. Вибирав я велосипеди, значить, ітут потрапив на пару оголошень про продаж скутера на ходу, в районі3500 грн. Ну і так подумав - чим новий велосипед чому б не взятискутер? Техніка серйозніше і цікавіше! Та й ціна — досяжна. Почаввибирати скутери... Вибирав вибирав... І потрапив на пару оголошеньпро продаж копійки, москвича в районі 5000 гривень. Я так подумав, подивився на чому люди по селу їздять і подумав — а чом би ні. Замісцем кататися, у справах, перевезти щось місце — саме те! Мамамене підтримала і я почав підшукувати машину. Після довгих місяціввибору та перечитування оголошень. Зібрали суму у 30 000 грн. Іпідшукали пару машин найпривабливішими стали - сенс, хюндайпонні та дача солензу. У Тестя — тата, з віків була трійка, якастояла у дворі з майже згнилим кузовом, варити було не резонно, алетато досить добре розбирався в авто, і працює водієм на ГАЗоні.Природно він як людина старого гарту був проти іномарок, тільки "нАШЕ"! Але я хотів хоч якогось комфорту. Головними критеріямивибору для мене стали:
1 — рік випуску (щоб машина була не старим динозавром, а меншсвіжого року) чим новий рік випуску, тим живіший метал, і всеінше,
< 2 — паварена не поварена — намагався шукати живу машину, щобне була поварена,
3 — трохи придивлявся до комплектації, читав відгуки за моделлю, іхотілося іномарку!
Стояло питання - Може взяти машину краще але "євробляху"? ! Але натой час було багато "мітингів" протестів на євроблях, і в новинахраз у раз було чути — "власники євроблях знову влаштували страйкпід будівлею…"! Питання вивчало думку 50/50 ... Але все-таки яподумав - власники євроблях розповідають що все так добре все такідеально, проте виходять і страйкують! Значить насправді не все такдобре! Десь є каверза! Тому все-таки вирішив нехай буде машина погіршій, але розгальмована, і нормальними повноцінними документами, щоб у плані документів спати спокійно і нічого не боятися! Першимпоїхали дивитися сенс, до Києва, він виявився зовсім убитий! І татодразу на відріз сказав — НІ! На цьому рішення ухвалили! Другийбув, дуже хотів поні, машина на картинках дуже хороша! Але догосподарів місяць спроб так до ладу й не додзвонилися.
Залишилася соленза, далі тягти вже не було куди, і шукати нема зчого… З господарями зателефонували, нормальні люди, літня щодопари. Поїхали дивитися. Під час огляду, що знали, то перевірили, подивилися. Головне — дно — було у відмінному стані, не гнилий неварений. Косметичні недоліки — ми за них знали заздалегідь і булидо них готові. Лак побрався бульбашками, почав лущати і облазити, фарба в відносному стані (на той момент не знаючи цін, намздавалася фарбування — не проблемою). Бампер від ланоса, виглядаворигінально, приколгоспний був відносно акуратно. Завелася безпроблем, з півоберту, двигун працював нормально, не стукав негримів. Сіли проїхатись, трохи поїздили навколо двору, всепрацювало, все було чудово. Машина всім дуже сподобалася! Вирішенобуло брати. Після цього процес покупки затягнувся на довго, майжемісяць, було багато не стикувань, затягувань, лайок… Їм потрібнобуло знайти колишніх господарів, взяти довіреність дляпереоформлення і т.Д. Зрештою довгоочікуваний момент — все готоведо продажу, можна зустрічатися у МРЕВ. Поїхали тато з дружиною тамоєю мамою. Машину переоформили повністю, пройшли всі експертизи, отримали нові номери, розрахувалися зі старими господарями. Мене небуло, був на роботі. Дружина цілий день називала мені, тримала вкурсі подій, а я з нетерпінням чекав коли приїду додому. Ось такаісторія покупки нашої машини.
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.