Поїздка на підлогу Європи

Добрий день. Так вийшло, що треба повертатися на Західну Україну29.10.2020. Фіфу не залишив, вирішив взяти з собою. У Талліннізняття з реєстрації та отримання транзитних номерів зайняло хвилинп'ятнадцять. Потім СТО, перевірка ходовий і всього іншого.Всі ок закілька місяців, масло не бере.Виїхав не о 7 ранку, як планував, а о9:30 Через Латвію, Литву, Польщу.1100 км до кордону.Машинка їдедобре, дороги відмінні.У Литві короткий відпочинок на двігодини.Перед самим кордоном ще три години сну, втомився відчуваю.Намежі черги немає, все пройшло досить швидко, всі документи булизаздалегідь заготовлені.Забрало час лише небажання митникаоформляти перед зміною, зміна та пошуки талону про переміщеннячерез пункт новою митницею, яка засунула його машинально у свійсейф, ще триста тридцять кілометрів на тернопільщину, добу навідпочинок і вночі виїзд на Київ для проходження сертифікації, 460км. Київ зустрів пробками. Приїхав майже на обід, пройшовсертифікацію машини і в дорогу на Дніпропетровськ. Ще 580 км.Половину дороги, за Решетилівкою, вбито й у ремонтах. Приїхав о10-й вечора. Вранці розмитнення, відпочинок день і о п'ятій ранкуна Херсон, 330км, справи чекали. У цей же день, все зробив і наЗахідну о другій годині дня, це 700 км. Більшість шляху вже потемряві. Напружувало дуже, особливо, коли низом фури назустріч, обвішані вогнями як гірляндами на ялинці і займають ще й частинузустрічної смуги. Разів зо три, чотири ловив колесами відчутніямки, на ремонті дороги стукнувся об випираючий камінь чимосьунизу, але на мінімальній швидкості. Загалом, мандрівкою тамашинкою залишився задоволений, все гаразд. Усього проїхав 3640 км.Потрібно буде Фіфочці подаруночок зробити, але це в наступномузаписі.