Подорож по західній Україні. Частина 4

Попередні частини:РАЗ, ДВА, ТРИ
Швиденько прогулялися біля замку Шенборнів і поїхали до озераСиневір. Їхали дорогою Мукачево — санаторій Карпати (замокШенборнів) — Воловець — Пилипець — Міжгір'я — Синевирська поляна —озеро Синевір Дорога так собі, втім, як і скрізь по західнійУкраїні, але терпимо. Холодніше ставало та ще й дощ пішов… Спочаткудрібний, а потім сильніший і сильніший. За будь-якої погоди.
Будиночок в одному з сіл у Карпатах
Потихеньку долаючи серпантини та підйоми ми доїхали до озераСиневір на висоті 1200 м над рівнем моря. Часу дощ перетворився намокрий сніг.Цього я звичайно не очікував, тому що машина то налітній гумі)
Озеро виявилося не дуже то й красивим в даний час року, так яксильно впав рівень води та й на вулиці була мерзька погода.
Озеро Синевир у хмарі та снігу
Дружина
Сніг на даху будиночка на парковці біля озера
Побули ми там не довго, всього близько півгодини і рушили далі вдорогу до Львова.
Десь біля села Синевирська поляна

Від озера спускатися з Карпат навігатор мене повів трохи іншоюдорогою в бік Львова. За годину я дуже пошкодував, що поїхав нею. ЗСиневирської галявини я спустився до Міжгір'я, а далі поїхав ужемаршрутом прокладеним навігатором — це дорога Міжгір'я — Майдан —Вишков — Мислівка — Долина — Стрий — Львів. Ділянка від села Майдані практично до самої Долини — це просто ЖАХ — близько 60 кмсуцільних ям та траншей. Асфальту практично немає, та й машин я таммайже не бачив (мабуть місцеві не ризикують нею їздити). І це притому, що на вулиці валив сильний мокрий сніг, і вже було практичнотемно. Середня швидкість руху по цій ділянці була близько 20км/год! Нікому НЕ РЕКОМЕНДУЮ їздити цією дорогою.
Дорога дорога, а Карпати і зі снігом красиві

Вже за традицією до ночі приїхали до Львова і втомлені пішлиспати.
На ранок погода не радувала — йшов сильний мокрий сніг, а до обідуйого змінила практично злива. Завдяки поганій погоді вулицеюпогуляти майже не вдалося. Походили кількома музеями, кафешкамтощо. Загалом, майже нічого і не бачили, зате промокли наскрізь ізамерзли. Засмучені, що майже нічого не бачили, поїхали додому убік Києва. За Львовом заїхали до села Підгірці, щоб відвідатиПідгорецький замок, але, на жаль, він був закритий, оскількищопонеділка і вівторка всі замки Львівської області не працюють, аїхали ми у вівторок)
Замок вдалося сфотографувати тільки через паркан
Костел збудований у 1752 — 1756 роках навпроти Підгорецького замкуДалі дорога була відмінною. 600 км до будинку проїхали без проблемчудовим асфальтом. Хотіли заїхати до Рівного, але погода була недуже, та й втомилися вже, тому поїхали прямісінько додому.

Вражень від поїздки дуже багато. Всім рекомендую, тільки часу требапобільше виділяти для таких подорожей — одного тижня дуже мало. Таобірваного ручника на ямах.