Покупка. ч.2 Любиш кататися - люби за саночками змотатися!

І в сонці, і в негоді.
Усім заводам здраві!

Як ви пам'ятаєте з попередньої частини, з тією інжекторною Славутоюу мене на жаль не зрослося.Але життя на цьому природно незупинилося.І я заліз на давно відомий мені сайт AUTO.ria.ua іприступив до пошуків.Відібравши загалом 8 різних Славут і Таврій яприступив до їх вивчення, але ось не знаю чому найбільше менетягнуло до цієї:- Зідзвонившись з продавцем, я вирішив - їду! - аждо Білої Церкви! Сівши біля центрального залізничного вокзалу намаршрутку і розлучившись з 25 гривнями, я поїхав на зустріч своїйдолі! А що? Дорога була цікава! >
Десь через годину шляху, я опинився в Білій Церкві, а точніше наперетині вулиць Київської та Сухоярської.Ззвонившись із продавцем, я через 20 хвилин зустрівся з Нею:

Що можу про неї розповісти? Мабуть краще її буде порівняти зпопередньою.
І так, машина на рік старша --- 2005 року. Пробіг на 10000 більше -75000 км. Теж обсяг двигуна 1.2, але карбюратор, а не інжектор.Колір такий самий. Але…
Але загальне враження від машини на порядок краще! По-перше, накузові менше косяків і в салоні. По-друге з господарями-документамиповний порядок! Правда спритності трохи менше ніж у інжекторної, але це дрібниці. Коробка хоч і була менш роздовбаною, алевстромлялася складніше (потім виявилося, що зчеплення булорозрегульоване, але про це в наступних записах).
Загалом машинка мені сподобалася навіть більшою за попередню.Поторгувавшись із продавцем, ми вдарили по руках і домовилися, щовін знімає її з обліку і приганяє до Києва (бо досвіду у мене малоі на дальняк я поки що прагну їхати сам). Залишивши йому завдаток, я попросив з нього розписку. І на відміну від попереднього він менірозписку написав, що було ще одним плюсом на користь цієїмашини.
Ну а про те як я її забрав, і як ставив на облік, читайте внаступній частині моєї розповіді. br/>
П.С. Загалом Біла Церква мене здивувала. По-перше, масштабамизаводу РОСАВА і… Виявляється у них є тролейбус! ))