Це було незабутнім…

Я їздив по багатьох селах шукав ту єдину. І тут переді мноюз'явилася вона ... Вся замучена, заїжджена, брудна, недоглянута. Ія вирішив що так продовжуватися не може. І забрав її я вдячний, щодоля нас звела, бо моя ластівка мене ніколи не підводить, вона нібикаже мені дякую за мою вірність і за те, що я її забрав з тогопекла і повернув до життя, вона вірна мені, а я їй. Люблю її - своюмаленьку дівчинку. Незабаром я своєї принади подарую багатоніштяків за всі новорічні свята. Адже запам'ятайте хлопці, що домашини потрібно з душею. Просто шматок м'яса"
І як казав мій Дід : "пошкодуй машину раз — вона тебе потім 100разів виручить "дякую за увагу… Ні цвяха, ні жезла…
< /p>