На честь свята для моєї улюбленої нової віршики)))
♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥♥ Всередині гаража, там, де пахне автолом, стоїть безколіс мій авто невеселий.
У нього не сідають, не грюкають дверцятами,
Під курним капотом старе серце.
А вночі він бачить уві сні магістралі,
Штурмує вершини, бере участь у ралі,
Але фари відкриє і нікуди подітися –
Гараж на запорі та старе серце.
Відкрила якось вранці гаражні віконниці
І бачу списаний почерком дивним,
Схожим на шлях гальмівним по дорозі,
Листочок паперу з докором нестрогим:
«Вдягни мені колеса, зміни старий клапан,
< Промий моє серце від гару і шлаку, Залий у мої жили бензиновоїкрові, Протри мені очі і підфарників брови! Адже ти не забула, якми мчали крізь завірюху, як ти вражала моєю спритністю друга, Якпісля, сидіння в салоні розклавши, Ти з ним ... Незручно і згадати, о, Боже!
Так змасти мені суглоби трансмісій і тяг
І подаруй мені якусь дрібницю:
Ривок наостанок з темряви та застою
І смерть від кохання, а не тлін від спокою».
Я виконала прохання старовинного друга,
І він побіг, присідаючи пружно,
Але раптом з якоїсь неясної причини
З петлі серпантину зірвалася машина.
Я в жаху скрикнула, готуючись розбитися,
Але авто літав над горами як птах,
І в небо летіло високе скерцо
Його оновленого старого серця…♥
Коментарі6
даа, талант у тебе, вірші читаю із задоволенням))) Дивлюся у вас із скорпи реальне кохання))
Спасибо)) це більше ніж кохання))) це стиль життя)))
Душевно!
Спасибо))))
Я балдю від твоїх віршів )) А такі диски моїй дружині не завадили б.
Спасибо) приємно)))ох диски сама такі хочу дуже)))