: «Дім».

Загалом, як усе почалося, я вже написав що це моя мрія і бла блабла, і волгу хотів купити багато часу, друзі говорили, психанікупи, а потім розберемося.
/>
Батько був жахливо проти Волжанки, але я все-таки вибрав і поїхав ужитомир по ней.Скажу що до цього подивився чимало варіантів, алецей сподобався за рахунок кольору.
Вівторок. Закінчилася перша пара, я беру друга Юру, і їдемо вжитомир, на його машині, приїхали, стоїть у дворі, що сіла в брудна пузо., прорвали виштовхати, витягнути тракторчиком, і невиходило.
Лексус на якому ми їхали теж її не витяг, і погнув собісережку.Взагалі надії були втрачені, і тут на допомогу приїхалаНИВА.Прив'язавши Барбі до НИВ і тракторчика, почалося серцероздирання, але її витягли, і я був задоволений як слон
Переоформивши машинку у нотаріуса, я почав дізнаватися про неїбагато речей, таких як немає нормальних гальм, зчеплення працюєтільки 3 секунди після натискання, немає замків, не кажучи про іншінедоліки, що діраа у мене в картері (якщо не помиляюся, я з будовоюдвигуна не дуже добре знайомий, а точніше взагалі не знайомий.
Я їхав з Житомира до будинку 8 годин (130 км) хоча у Києві бувчерез півтори години, потім Барбі почала показувати свій характер іпочала закипати кожні 2-4 кілометри, загалом мені було страшно. Япочав плакати і верещати, я зрозумів що мені - ппц. Але Барбірозумна — Барбі рвонула з пробуксової, все за стилем.
У результаті проїхавши ще кілька кілометрів, машинка не їде, зателефонував друзям, з'ясувалося що вся вода і масло простовиливаються з вихлопної і з картера. Доштовхавши до дому я буввтомлений, і в 11 я був удома.