№ 26. Літня подорож 2019. Частина 3.

Вітаю шановні читачі.
А я знову дістався фотографій, відібрав найцікавіші та вирішивпродовжити свою історію літньої подорожі 2019.
Наступним пунктом нашого плану було відвідування не менш відомоївизначної пам'ятки в Яремчі, це міні зоопарк, вольєрнегосподарство, Карпати в мініатюрі, водоспад Дівочі сльози тавідвідати ресторан Медвежої гори, і найприкольніше що все це водній локації.
Почнемо мабуть з міні зоопарку та вольєрного господарства.
Зоопарк дійсно міні, в ньому всього пару тварин, і в основному цептахи. Вже 2 роки тому і скажу, що за 2 роки все стало гірше… Тодітут було багато оленів, цього разу ми побачили всього 2, і сказалищо більше тепер немає… Ну кабанів як було ціле сімейство так ізалишилося. Кукурудзи і вирушили далі.
Ну а далі ми вирушили до музею Карпат у мініатюрі. До нього можнаабо пройтися пішки від того самого вольєрного господарства абопроїхати на машині, ми вирішили пройтися пішки ... Іти не дужедалеко, але під палючим сонцем не найприємніше ...

Карпати в мініатюрі виявилися так само не такими вражаючими, як їхописують в інтернеті, просто такий собі невеликий музей де вмініатюрі представлено кілька локацій Карпат… Один раз чисто длярізноманітності сюди варто приїхати але не більше. Зате прямо білямузею абсолютно безкоштовно є гірська річка, ось це сподобалосянабагато більше ніж сам музей. Навіть з тим водоспадом Пробій що всамому Яремчі.
Повернулися назад до ресторану Медвежа гора. Тут так само красиво, смачно і затишно. Біля самого ресторану красивий ландшафтний парк, в озері плавають лебеді та качки, та й сам ресторан зі смачноюнаціональною кухнею.
У цій локації залишилося відвідати лише одне місце це водоспадДівочі сльози.
Є два варіанти, як туди дістатися:
1. Пішки 2 кілометри, гірськими стежками в оточенні Карпатськоголісу.
2. На квадроциклі або баггі.
Нуууу ми звичайно вибрали другий варіант. Так як спочатку хотілосяпокататися на квадроциклі, а тут що така можливість відразу вбитиодним пострілом 2 зайців, і покататися і водоспад відвідати, та йякщо чесно малої б туди просто не дійшов ... Ідемо в прокат, беремособі на прокат баггі. Три місцевий повнопривідний баггі. Коробкаавтомат, каркас захисту. Отримуємо шоломи, малого садимопосередині, пристібаємося і їдемо за товаришем, який має показатидорогу.
Дорога була дуже цікава, валуни, підйоми під 60-70 градусів, такі жспуски, невелика гірська річка яку треба було переїхати, купа калюж-Болотців, та й повороти з урвищами ... Коротше кажучи, адреналінуотримано досить всій родині. Ну а діставшись водоспаду ми потрапилив істинно не зворушений людиною край ... Тому що йти сюди складно ідовго ходять сюди рідко.

Людей практично немає з тієї причини, що сам водоспад дужемаленький, він не такий потужний і великий як Гук або Пробій, адобиратися сюди довго і складно.
<
Але мене зачепив не сам водоспад, а чиста природа навколо нього.Тут зовсім інакше. Тихо, спокійно, чути кожен звук. Як співаютьпташки, як шумить вода, як хитаються дерева… Тут своя атмосфера ісвоя особлива аура. У таких місцях хочеться проводити час, відпочиваючи від шуму міст... Ми дісталися сюди на галасливомубаггі, але побувавши тут я розумію, що в такі місця потрібно йтипішки, насолоджуючись природою. Та її красою. Так це довго, та цескладно, але який кайф коли ти йдеш сам по гірській стежці, навколотебе тільки чисте не зворушене ліс і чисте повітря. До речітемпература повітря тут конкретно відрізняється, якщо бравши баггів Яремчі на вулиці була спека, градусів під 30, то тут біляводоспаду максимум 20, а то й менше. Вода у водоспаді холодна, анавіть сказав крижана. Ну що ж пора знову було сідати в баггі іотримувати останню частину адреналіну по дорозі на базу. Дісталисячудово, всім сподобалося. І цю локацію можна відзначити яквідвідану.
Сіли у свій форд і дорогою до нашого готелю вирішили відвідати щеодне місце, яке за даними гугла вважається визначним.
Приїхали навігатором, ні тобі вказівних знаків ні тобі паркування.Поставили машину прямо по дорозі, і вирушили шукати, а шукати мивирушили підвісний міст. Пройшовши через кущі ми побачили його, справжній, старий, дерев'яний підвісний міст, який з'єднує дваберега річки…
Він неможливо хитається, і перебувати на пристойній висоті.Перейшовши його ми потрапили на такий собі лужок, де є старідерев'яні будинки, в яких живуть люди. З дому і дамою…
Для нас це все-таки пам'ятка тому що я особисто вперше ходив потакому…
Ну, а ще одне місце яке ми відвідали. Не збиралися сюди їхати, оскільки вже були тут неодноразово і особливо робити там нема чого, але тому що туди приїхали наші знайомі і вони захотіли зустрітися, вирішили проїхати до Буковеля.

У Буковелі ми були кілька разів. І вже знаємо, що там все красивоале дорого. Сюди варто приїздити взимку і кататися на лижах. Вліткутут є озеро молодості, яке платне, є канатні дороги та різніекстрим розваги. Я вже думав, що ми піднімемося на верх іпокатаємось на зип лайне або спустимося з гори на канатці, алеооовиявилося все сумно. Черга на ту гору де всі розваги була настількивелика, що ми просто вирішили туди не стояти, вибрали іншу гірку, там ми не були ніколи. Піднялися, погуляли на горі, та й усе…Більше робити там немає чого…
Я ще раз переконався в тому, що до Буковеля варто приїжджати взимкукататися на лижах, ну хоча малому сподобалося, та й знайомі які тамжодного разу не були і проїздом сюди потрапили він вразив…
А на цьому ця частина розповіді про літню відпустку 2019 добіглакінця, але не до фіналу. Далі буде, як відберу наступний етапфотографій і знайду час все описати.
Всім дякую і удачі!