№ 44. Подорож на Канівське море

Вітаю шановні читачі!
І так нарешті ми все ж таки вибралися у свою першу цього рокуподорож більше ніж на пів дня)))
> Та ще й не просто перша цього року, а перша взагалі такавилазка в моєму житті… Навіть соромно сказати, але я ще не разу невиїжджав з наметами, хоча багато разів хотів… Коронірус, закритікордони та багато інших факторів нарешті то підштовхнули нас дотого, щоб спробувати ось такий ось вид відпочинку, подалі відцивілізації та людей.Знайомі, які дуже люблять і часто виїжджають знаметами запросили поїхати з ними, і ми недовго думаючи погодилися.нас немає взагалі не якогось необхідного спорядження, крімліхтариків та килимків туристичних які я придбав буквально за паруднів до виїзду… Але у нас було нереальне бажання поїхати.
Закінчуємо невеликий відступ і вперед! і вперед за новимипригодами!

Вирушили ми в дуже захоплююче і цікаве місце, а саме в Канівськийзаповідник.
З літератури:«Канівський заповідник - Унікальний природнийкомплекс, в якому зібрані унікальні екземпляри флори і фауни.Канівський природний заповідник був заснований ще 1923 року. Йогопризначенням було збереження цінних екземплярів живої природи тарослин. У 50-ті роки 20 століття заповідник виконував функціюнавчально-дослідницького лісового господарства. Після цього йомузнову повернули статус заповідника, а наприкінці ХХ століття навітьрозширили його територію. Під охороною Канівського заповідниказнаходиться майже тисяча різних видів рослин, серед якихзустрічаються рідкісні екземпляри, а також 26 видів тварин, якізанесені до Червоної книги»

Заїхати на територію заповідника не так просто. Всі стежки черезліс перериті глибокими ровами, щоб не було бажання їздити всім, кому завгодно.
Єдиний в'їзд через територію рибгоспу, і то треба домовлятися, щобзалишитися на території на ніч. Ну, у нас це вийшло. У напрямкусхожому на дорогу через ліс ми шукаємо своє місце для відпочинку. Іми його знаходимо. Гарне місце з видом на Канівське море.
Чому Канівське море? Та тому що дивлячись на цю частину Дніпра возіКанева можна подумати, що Ви не біля річки, а біля моря… Дніпро тутнастільки широке, що реально відразу і не зрозуміло, де ти…

> Після вибору місця почалася розбивка табору. Для мене все буловперше. І скажу що в цій не дуже легкій справі є щось своє таке, щозатягує.
Після того як ми розбили свій табір почалося звичайно ж готуваннята накриття столу!

Шашлик смажитися, юшка вариться.
Поки підготовка до застілля йшла своїм ходом я вирішив трохиозирнутися і побродити біля нашого табору
Краса нереальна, і це все прямо біля нашого табору, я навіть незаглиблювався далі берегом чи лісом…

Днем, у зоровій видимості, біля нас було ще 3 компанії. Всівідпочивали самі по собі, купалися в Дніпрі, хтось приїжджав ізнадувним човном і намагався вийти на Дніпро…
Але ближче до вечора погода почала псуватися і пішла реальна злива! Всі довкола швидко зібралися і почали їхати з територіїзаповідника, але не ми. Спочатку ми відправили дітей і дружин унамети, а сам мужньо тримали польову кухню, оскільки вона не булазакріплена в землю… Але через пів години зливи і шквального вітру, 3 спроб вітрів вирвати кухонний намет і закинути куди подалі, розбитої вітром, що впала від вітру посуду вітер припинився…
Дощ йшов ще хвилин 20, і ми вже пересиділи його просто в наметі…Старий радянський намет витримав усе і навіть не затік ніде.
Після дощу виявилося, що на цієї території залишилися тільки мисамі. Всі поїхали… Тиша нереальна, і такий крутий захід сонця!

Такий захід сонця можна побачити тільки там де немає цивілізації талюдей!
Прогулявся, перепаркував свою Кугу ближче до намету і тепер можнаспокійно посидіти біля багаття з видом на захід сонця…

Ми розпалили багаття, на якому приготували смачний чай на травах. Іпросто сиділи біля вогнища всією компанією, розмовляли та пили чай…Ну, а потім звичайно ж вирушили до своїх наметів спати. На подив яспав чудово. Вночі знову був пристойний вітер, але це не завадилонам прокинутися вранці у відмінному настрої та стані…
І я скажу що який же це кайф прокинуться вранці у лісі… свіжеповітря, чистота та тиша навколо тебе…
>

Поки хтось ще спав, ми розпалили багаття і зварили собі чай, ну ахтось пив каву)))

Користуючись моментом я вирішив прогулятися ще трохи і зробитигарні фото.
Камери нормальної з собою не було, зізнаюся чесно, тому знімав усена звичайний телефон.

Вранці ми ще й кашу зварили за фірмовим рецептом і посмажили курячініжки під кашу… Смачно було нереально. Ну а тим часом була пораповертається жінкою, Так як вихідних всього два, і вони добігаликінця, а в понеділок усім на роботу.
Намети були зібрані, речі знову складені в машини, і ми вирушилибудинками., Що перша моя вилазка з наметами відбулася і я можу зупевненістю сказати, що мене зачепив такий відпочинок. Мені так цесподобалося, що я вже шукаю нові місця куди б можна було поїхати, вибираю вже свій намет і читаю що ще потрібно для такого видувідпочинку.
Відпочинок у наметі навколо лісу та ще й на березі річки, денавколо тебе тільки природа, тиша і близькі тобі люди, що може бутикращим? Так що тепер я в темі і чекаю не дочекаюся своєї новоївилазки з наметами.
Усім удачі і здорового відпочинку!