Частина 1, Від'їзд з Одеси та перший спот – Румунія.

вступ
Виїхали з Одеси в обід 24 серпня – на жаль, обставини склалися так, що вихідні суботу — неділю не змогли використати на повну івтратили пару днів… Встряли в пробку перед Паланкою – на кордоніміж Україною та Молдовою, далі вже більш-менш поїхали Молдовою –дороги звичайно так собі, але явно краще ніж Одеса – Рені :)

<
Без пригод дісталися Брашова – вже до ночі, затемно… Перший перегіну нас вийшов близько 600 км Румунія (як і Молдова) не дуже далековід нас пішла в плані цивілізованості, так що з пошуком кемпінгутам вирішили не морочитися, а ночувати в диких умовах.Під'їхалиближче до підйомників на гору - знайшли ялинку симпатичніше (вночі, правда, вони всі однакові))) - розкинули намет і завалилися спати.Ялинка виявилася красивою, розлогою)

Вигляд з намету :)
Лапка поруч :)
Погода шепоче! старт! Перекусили кашкою, забігли до кав'ярні випитикави і пошаритися в інтернеті (глянути погоду/синхронізуватитрек/відписатися, що з нами все добре) – і погнали на гору. Зкількома місцевими пілотами (дуже привітний прийом був! ). Тож іцього разу дочекалися місцевих, потім усі разом зачекали наневелике стихання вітру – і почали стартувати. Старт на горіПоставару треба сказати виглядає дуже переконливо – страшнокрасиво))
Старт у просіку між ялинками
Стартанула – відійшла вперед від схилу – і мене відразу виперловисоко вгору, так що страшна гора стала здаватися маленькимгорбком) Спіймала кілька потоків +5 м/с, перелетіла хребет іполітала долиною, з видом на місто Брашов
Вигляд на стартовий хребет гори Поставару
На шляху в долину :)
Селфі на висоті 3 км :)
Вигляд на Брашов
Брашов та його околиці
Замерзла в повітрі до неможливості, все-таки 3 кілометри висоти -не жарт) Але холод - не завада, щоб відлітати вхлам! ) Села замістом - трьох кілометрів не дотягнула. Але підібрали мене швидко, довезли до автостанції, грошей брати категорично відмовилися).>
далі — Словенія, Толмін