Буксирування донора. Частина I

Наш донор набрид усією своєю присутністю перед гаражем, та й намбувало заважав. Тому була зварена жорстка зчіпка длятранспортування його в більш затишне і тихе місце зберігання — надачу)) На зиму там є гараж, та й школоти, які люблять шибки побити, там нема.

І ось, 25 липня, відбуксирували його туди.Підготовка йшлавідповідальна (ми ж не розп*здяї якісь :D).Задовго до поїздкиобдумали всі з приводу страхувального троса і попереджувальнихсигналів.< Вирішили, що попереджувального знака, у виглядітрикутника за склом або на задній панелі буде мало. Це якщо везтинедалеко, то можна було б їм обмежиться, а так ~110км. Всімапопереджувальними знаками! Так буде зручніше для інших водіїв ібезпечніше.Ну і "трикутник" поставили, про всяк випадок)
А деякі унікуми навіть не спроможні написати на причепі "стопів/поворотів немає" . З тросом наважилося швидко. Взяли пас, завели у фаркоп і примотали до балки. Так як на виїздах з гаражів, та й по столиці, бувають круті повороти, а донор легкий (бездвигуна), то треба буде підрулювати, а то колеса не підрулюютьсамі. Встановили сидуху для водила донора. На ділянках без крутихповоротів колеса самі рулитимуть.
ЧАСТИНА II