Весна.

Покотушки вечорами для мене як міні свято та мій особистий кабінетпсихології. Сідаєш-повертаєш ключ, вона оживає і далі тільки виразом. Ти вона і дорога. Це задоволення коли ти розсікаєш повечірніх міських вулицях, це щось. І ти відчуваєш як стає добре, легко. В будь-яку точку міста ти зможеш потрапити спокійно нелетячи на ці маршрутки або пішки по чигирях невідомості. Простоплісни їй у бак і вона тебе доставить. Є мрія нехай вона буденабагато серйознішою за мою, або менш-не опускайте руки, йдіть донеї. І після важкої праці, зусиль ви відведете її. Відмовки тавиправдання-краще вирушай і починай щось робити для здійснення!
Дякую за увагу***