Льод рушив)

Загальні привіти! )
Нарешті ми зрушили з мертвої точки. А то останнім часом машинаперетворилася, на звичайну собі середньостатистичну Омегу А, якихще вистачає на наших дорогах…
А почалося ще все майже рік тому, коли одного прекрасного дня, булапомічена вологість у багажному відділенні.Скинули молдинг скла, атам красаа. Виконали свою роботу.В цілому те, знаючи схильність цихмашин до корозії картина ще й не погана.Усього пару дірок, рештаколупнули — поверхово.
Ну от загалом домовилися зі знайомим, який сказав, що без проблемвсе зробить, задумали ще деякі роботи з кузова і тп, загнали машинуі почали чекати ...
чекали місяць, чекали два, три ... Отримували кожен день порцію«свіжих сніданків» поки з настанням зими все- таки не урвавсятерпець і авто просто в покаліченому вигляді переїхало назад настоянку.Сумок загалом.Ну хоч за фактом, звинувачувати крім самихсебе — нікого. Ніхто нікому нічого не винен, називається. Просто неможеш, чи не хочеш не берись! Хоча там складна історія, розповідатидовго та й не має жодного сенсу.

Зиму їздили в напіврозібраному стані, і з настанням погоди тепервиправлятимемо становище!