Традиційні покатушки на заході України. Серпень 2016.

**/
Відпустка-2016 таки відбулася :)
Поки публікую лише дорожні нотатки та фото, зроблені виключномобілкою ( нарешті взяв із більш-менш пристойною камерою).
Повний салон і багажник (і це ще я не сів у машину! )

Цього року крім тижневого відвідування численних родичів уРівному, вдалося 10 днів потусити на Закарпатті.Ну якпотусити? Правильніше буде сказати — відіспатися, подихати гірськимповітрям, попити неперевершеної "поляни Квасової", дегустуватимісцеві ковбаси та вина, справжньогочеського/словацького/угорського пива, побродити лісом у пошукахподосиновиків…
А це для мешканця металургійної столиці України вже більш ніж! ..Чисте здоров'я! біля нашого будиночка
3 кімнати на 2-му поверсі були в нашому розпорядженні…
Чеське та словацьке пиво
Чеське та угорське…
Традиційна ложка дьогтю в бочці приємних вражень від подорожі — ценаші дороги… :(
Ремонти ведуться, але цього поки що катастрофічно мало! Є надія, щовже наступного року ситуація буде помітно кращою, але поки щокартина сумна.

Був би такий кліренс — жилося б легше. Але це оптичний обман…; )

Коротко по ділянках.

Кривий Ріг — Кіровоград:
Більшість ям залатано, але колійність (місцями — страшна! ) і бугринікуди не поділися. Тонкий шар асфальту (в тому числі, свіжі латки)під спекотним сонцем плавиться і продавлюється, перетворюючись нахвилі і паркани. Звичайна швидкість - 80 км/год з частимигальмуваннями і постійною роботою кермом. Трафік не надто великий, тому вдень у суху погоду все об'їжджається. Але як вона вимотує, ця "дорога"…

Десь під Братолюбовською…
Це теж Кіровоград — Кривий Ріг…

Кіровоград — Умань:
Ближче до Умані з'явилася свіжа ділянка (кілометрів 20) якісногоасфальту, навіть без розмітки. Навіть сумнозвісне село Оксанинапідлатали! Але є й жахливі шматки. Вони, як і раніше, чергуються зцілком пристойною дорогою, що дозволяє тримати 140 км/год. Та йнизький трафік рятує…

Кіровоград — Умань місцями також радує…

Умань — Київ:
Колись знаменитий автобан "одеса — Київ" на вказаній ділянціперетворився на пересічну 4-рядку із щільним трафіком. Якщо вминулі роки я тримав на цій трасі свою крейсерську швидкість 140км/год, то багато відрізків доводилося проходити на 80-100 км/год, так як було шкода машину та пасажирів… Є кілька відремонтованихділянок і ще кілька капітально ремонтованих — з товстою бетонноюподушкою та щедрими шарами якісного асфальту. Тож надія є…

Київська окружна:
Стала гірша, ніж торік. Колійність, відсутність розмітки (сам ушоці), броунівський рух у щільному трафіку…

Київ — Рівне:
Моя улюблена ділянка траси Київ - Чоп. Повністю 4-рядний, звідбійниками та роздільником.
Але як і раніше напружує величезну кількість населених пунктів тапішохідних переходів. Причому іноді заздалегідь виставлені знаки90-70-50, а іноді село або перехід виникає раптово. Це дуженеприємно і небезпечно, враховуючи, що дорога дозволяє ненапружуючись тримати швидкість 130-150 км/год., і до кордонуКиєва.
Вийшло 305 км, 108 км/год середня швидкість, 7, 6 л/100 км. Середня витрата. А за часом вийшло щосьблизько 2:50 год.
Рівне — Поляна:
Їхав трасою Київ-Чоп (це найкращий перевал), лише по дорозі назадтрохи зрізав старою дорогою. Покриття переважно хороше. Та йкраєвиди довкола гарні. На цьому переваги дороги закінчуються…
Величезний трафік, майже скрізь 2-рядки (рідкісні вставки 4-рядкиабо смуг для обгону рятують ситуацію лише частково). Обганяти майженеможливо, особливо по перевалу - постійні спуски/підйоми іповороти не сприяють цьому. Та й знаки/розмітка теж, до речі. А яППД не порушую (ну тільки швидкість небагато, каюся).
Львівська об'їзна сильно завантажена, та ще й на кількох мостахремонти — реверсивний рух із довгими чергами.

На старому перевалі (зрізав по дорозі назад трохи)
Замок Паланок у Мукачеві
Мукачеві. Будинок мерії! Недільний вечір — магазини закриті. Алевуличка прикольна… Теж Мукачеве. Красиве місто…
Якщо вже це подорожні нотатки, то розповім дві історії з даноїпоїздки :)
Вже на фінішній прямій перед селом Поляна мене прийняли гайці!
Так, ті самі, від яких ми вже відвикли в містах і на основнихтрасах, що патрулюються дорожньою поліцією.
Ситуація класична — з-під куща. Підгодоване місце, що видно поповністю витоптаних узбіччях.
Суть - вузький міст зі знаками пріоритету проїзду. Гайці стоять узасідці за мостом. А фішка в тому, що міст на простий, а доситьдовгий і S-подібний! Тобто побачити зустрічний транспортможна лише заїхавши на міст! А рух досить жвавий. І хоч легковикиспокійно розходяться один з одним, це не рятує від "законних вимогсуворих вартових дорожньої безпеки".

Загалом дуже зіпсували мені настрій. Хабарів я не даю, аоплачувати великий штраф за те, що комусь здалося, що я перешкодивзустрічному транспорту, мені зовсім не хотілося. "прошу обмежитися попередженням! "
І ця чарівна фраза допомогла! (а може й мій погляд, який передаєвсю палітру почуттів, які я відчував до цього пережитку староїгнилої системи)

Друга повчальна історія сталася дорогою додому на одеській (київській) трасі, десь між Глевахою та Білою Церквою.
Якийсь придурок на Geely MK дуже довго їхав у лівому ряду зішвидкістю фур та автобусів. В результаті за нами вже вишикуваласяколона. Я їжджу з яскравим денним світлом, не помітити мене було неможна. Висів у нього на хвості кілька хвилин. Неодноразовоз'являлися вікна між фурами в першому ряду, куди він міг неквапливоперешикуватися. Але він цього чомусь не робив… Об'їжджати праворучв інтенсивному русі на трасі я не хотів, небезпечно це. Блиматидалеким і сигналити теж не став (виховання не дозволяє). Ще йсказав своїм: "стрімкий чувак якийсь! Посигналиш йому, так раптом щесмикнеться з переляку і вб'ється" Так і їхали ми 70 км/год якийсьчас. Почався населений пункт, розганятися вже не було сенсу і яперебудувався вправо, сказавши своїм: "нехай тепер інші спробуютьпереконати його посунутись".
І такий "герой" моментально знайшовся. Він на своєму Ланосі об'їхавгальма праворуч, підрізав і став його "вчити" (що саме по собірідкість у наших краях). Той з переляку крутнув кермом і вдарив погальмах. І почало його базікати дорогою!
Зупинився він дивом у притирання до центрального бетонногороздільника поперек смуги. А Ланос поїхав далі… Для мене цяситуація не стала несподіванкою, я збільшив дистанцію і почавпригальмовувати одночасно із сплеском адреналіну в кровіланосівника. І встигав зупинитися без вереску гуми. Але ззаду менебули менш пильні товариші. І що неприємно, в тому числі і навеликих машинах! Тому довелося трохи по маневрувати, щоб 5-тоннийфургон не прилаштувався до мене ззаду.
Пронесло, але ще якийсь час у салоні був неприємний запах… :)

Ну, вистачить поки що? Статистика!

PS
За поїздку спалено 191 л Вогівського 95-го бензину. У ційпоїздці WOG переміг у OKKO мій тендер, надавши більшу знижку. Урезультаті заправлявся по 23, 99-2, 00 = 21, 99 грн. І ще, в Рівномуспіймав красиві цифри на одометрі; )

99999
100000