Транзисторні автомобільні приймачі періоду СРСР, ч.1.

Сподіваюся ця стаття дасть можливість структурувати інфо в даномупитанні))
Не претендую на повноту картини (за що купив, зате й продав), аледля себе тепер маю уявлення про оригінальність компонування авторадіоапаратурою в совавтопроме. Магнітола "урал РМ-292СА-1"Виробництво ВАТ "урал РМ-292СА-1" "сарапульський Радіозавод" з 1991року.
Магнітола ''Урал-РМ-292СА-1'' призначена для встановлення в салонахлегкових автомобілів різних марок, за своїми технічнимихарактеристиками., функціональним можливостям зараз вона не маєвітчизняних аналогів.Наявність в магнітолі мікрокомп'ютерноїсистеми управління та ЛПМ з автореверсом японського виробництва абоЛПМ власної розробки типу ЛПМ-392, дозволило створити виріб зрозширеним набором споживчих якостей. 15АС-392А'', на фото абоаналогічній їй японській ''15АС-08А'' що складається з двохдвосмугових гучномовців. Магнітола призначена для прийомурадіостанцій у діапазонах ДВ, СВ, KB, КВ та стереофонічноговідтворення фонограм у касетах МК-60 з використанням стрічок МЕК1та МЕК2. У режимі ''Прийом'' магнітола забезпечує автопошукрадіомовних станцій, ручне налаштування на частоту передавальноїстанції в покроковому режимі (крок перебудови в АМ-2, 5, ЧМ-10 кГц), безшумне налаштування при автопошуку, запам'ятовування тазберігання в пам'яті раніше записаних частот з відключенняммагнітоли від бортової мережі автомобіля, автоматичний оглядфіксованих налаштувань із зупинкою та можливістю прослуховуванняпротягом 5…7 з кожної станції. У режимі Магнітофон магнітола маєавтореверс після закінчення стрічки в касеті, ручне реверсуваннянапрямку руху стрічки фіксовану перемотку стрічки вперед і назад, ручний викид касети, перемикання режиму роботи зі стрічками МЕК1або МЕК2, автоматичне зниження шумів. До всіх перерахованихексплуатаційних можливостей у магнітолі передбачено регулюваннягучності, регулювання стереобалансу, тембру НЧ і ВЧ. Встановленийрідкокристалічний дисплей МЛ при радіоприйманні індикує включенийдіапазон, 4-х розрядне значення частоти, режим пошуку, частоту, номер фіксованого налаштування, режим запису фіксованихналаштувань. У режимі відтворення відображається режим''Магнітофон'' напрям руху стрічки, включення системишумопониження, тип магнітної стрічки, що використовується.

Основні технічні характеристики:
— Діапазони частот, що приймаються:ДВ 148, 5…283, 5 кГц, СВ526, 5…1606, 5 кГц, KB 5, 95…12, 10 МГц, УКХ 65, 8 …74, 0 МГц;
-чутливість, обмежена шумами, при відношенні сигнал/шум 20 дБ в AMтракті і 26 дБ в ЧМ тракті в діапазонах:ДВ не гірше 140, СВ і KB -50, УКХ - 3 мкВ; - Односигнальна вибірковість по сусідньому каналупри розбудові на ±9 кГц в діапазонах ДВ, СВ, KB не менше 36 дБ; -односигнальна вибірковість по дзеркальному каналу в діапазонах :ДВ, СВ - 50, KB - 40, УКХ - 70 дБ;
- ефективний частотний діапазон для магнітних стрічок:МЕК1 - 63 ...10000, МЕК2 - 63 ... 12500 Гц; > — середнє відхилення швидкостіЛПМ від номінальної 3 %;
— зважене значення детонації ± 0, 4 %;
— відносний рівень шумів та перешкод у каналі відтворення безсистеми шумопониження для стрічок типу :МЕК1 не більше 48, МЕК2 -50 дБ, а при включеній СШП відповідно 52 і 54 дБ; - номінальна (максимальна) вихідна потужність не менше 2х3 (2х12) Вт;
— габарити МЛ — 191х186х58 мм;
— Маса 1, 8 кг;
— габарити однієї АС — 215х150х115 мм; 2 кг.
— Ціна всього комплекту — 1300 рублів. Автомобільний радіоприймач "аВ-68"
Автомобільні радіоприймачі-вищого класу "аВ-68/Д/3-Т" випускалисяРизьким заводом ім. О.С.Попова з 1968 року. Одним з перших, приймачем "аВ-68" став оснащуватися лімузин ЗіЛ-111. Приймач мавсервоприводи налаштувань, можна було вибирати станції та режимироботи з пульта керування через скляну перегородку, адже головним умашині був пасажир, а не водій. Приймач складався з кількох блоків, масивних та об'ємних. Солідною була і вихідна потужність приймача, 16 Вт він впевнено розгойдував АС з 4 гучномовців 4ГДШ-6, причастотному діапазоні . 80 ... 10000 Гц. Модифікації приймача, моделі "аВ-68Д", "аВ-68-3-Т" вставлялися в автомобілі ГАЗ-13, ЗІЛ-114 та ЗІЛ-117. У 1973 році завод випускав модель "аВ-68-4".Всехвильовий автомобільний транзисторний радіоприймач вищого класу "аВ-68" випускався в декількох модифікаціях. В автомобілях маркиЗіЛ-111 встановлювалася базова модель, в автомобілях ГАЗ-13''Чайка'' встановлювалася модель ''АВ-68-Д'', в автомобілях ЗіЛ-114та ЗіЛ-117 модель ''АВ-68-3- Т'', дві останні випускалися з 1973року. Обидва останні варіанти приймача мають автоматичненалаштування на радіостанції, з можливістю двостороннього пошуку, автоматичне підстроювання частоти, а також ступінчасте регулюваннятембру і смуги пропускання по ПЧ. У комплект приймача ''АВ-68-3-Т''входить пульт дистанційного керування, який дозволяє вмикати -вимикати приймач, перемикати діапазони та налаштувати, регулюватигучність із заднього сидіння автомобіля. У пульті є підсилювач НЧ, такий самий як у приймачі. Підсилювач пульта навантажений на окремуакустичну систему, що складається з двох паралельно включенихдинаміків 6ГД-3. Чутливість приймача "аВ-68-3-Т" на ДВ діапазоні100 мкВ, на СВ і КВ - 30 мкВ, на УКХ 3 мкВ. Вибірковість посусідньому каналу в діапазонах АМ становить — 40 дБ. Смугавідтворюваних частот звуку при прийомі в АМ
діапазонах 80...5000 Гц, в діапазоні УКХ - 80...10000 Гц. Вихіднапотужність кожного з підсилювачів – 4 Вт. Акустична системамодифікованих приймачів складається з 3 гучномовців 6ГД-3. Габаритиприймачів:''АВ-68-Д'' - 283х278х108 мм, ''АВ-68-3-Т'' - 317х250х143мм. Маса будь-якого з радіоприймачів 6, 2 кг. Радіоприймач "аВ-68-3-Т" наприкінці 1973 року був модернізований, після чогостав називатися "аВ-68-4". Даних щодо нього немає.

Література: Журнал "радіо" №2 за 1974 рік.

Автомобільний радіоприймач "аВ-75"

АВ-75
Автомобільний радіоприймач "аВ-75" випускався Ризьким заводом "радіотехніка" з 1975 року. Всехвильовий автомобільний радіоприймачвищого класу ''АВ-75'' замінив приймач ''АВ-68'', що ранішевипускався. Приймач - ''АВ-75'' призначений для установки вавтомобілі:ГАЗ-14 ''Чайка'' та ЗІЛ-115.
Приймач випускали в чотирьох модифікаціях 'АВ-75-3С', 'АВ-75-3Е', 'АВ-75-ЧС' і 'АВ-75-ЧЕ'. Літера наприкінці назви вказує на маркуавтомобіля та діапазон УКХ, стандартний для СРСР - 65...74 МГц абоєвропейський - 88...108 МГц. Приймач працює в діапазонах:ДВ, СВ у3-х піддіапазонах КВ:49, 31, 19 м та в діапазоні УКХ. Є провідний(5 м) пульт ДК, автоналаштування на станції з можливістю 2-хстороннього пошуку, автопідстроювання частоти, ступінчастерегулювання тембру НЧ і ВЧ, смуги пропускання ПЛ. Приймач має вхідпідсилювача НЧ для підключення касетної магнітофонної приставки.Конструктивно радіоприймач — "аВ-75" виконаний блоковимспособом.
p>
Література: Схема приймача

Автомобільний радіоприймач "билина-207"

Билина-207<
Автомобільний радіоприймач "билина-207" випускався Муромськимрадіозаводом з 1983 року. -ї групи складності призначений дляроботи в діапазоні довгих, середніх та ультракоротких хвиль.Радіоприймач призначений для роботи в автомобілі ''Волга'' а''Билина-207В'', для моделей сімейства ВАЗ та автомобіля Москвич2140 Люкс.
Технічні характеристики:

— Діапазони:ДВ, СВ та УКХ-ЧМ.
— Чутливість з автомобільною антеною в діапазонах:ДВ, СВ — 0, 1…0, 5мв/м, УКХ — 40 мкВ.
— Селективність каналами в діапазонах ДВ, СВ — 36 дБ.
— Смуга відтворюваних частот 100 …3550 Гц в АМ тракті та 100…10000Гц у ЧС.
— Номінальна вихідна потужність не менше 3 Вт, максимальна 5Вт.
— Приймач має пристрій фіксованого налаштування на п'ятьрадіостанцій .
— Габарити радіоприймача 186х148х55 мм.
— Маса 3 кг.

Радіоприймач комплектується одним гучномовцем типу — '' 5ГДШ-5-8”.В комплект входить набір кріплення, залежно від індексу та номерамоделей. Випускалися моделі для інших автомобілів з іншимиіндексами та цифрами.
Посібник з експлуатації АРП на зі схемами.
Опис та схема АРП у довіднику Н.В.Анісімова.
Опис моделі у довіднику Алексєєва.<
Автомобільний радіоприймач "билина-209"
Билина-209
Автомобільний радіоприймач "билина-209" "випускався Муромськимрадіозаводом з 1986 року. Радіоприймач призначений для установки вавтомобілі ''ВАЗ-2108'' і ''Москвич-2141''. Радіоприймачвсехвильовий, в ньому є автоматичне підстроювання частотигетеродина, фіксоване налаштування на п'ять заздалегідьналаштованих радіостанцій, по одній в діапахонах ДВ, СВ, KB і дві вУКХ-ЧМ, є перешкододавлюючий фільтр, що захищає приймач відперешкод системи запалювання. У радіоприймачі застосованакатодолюмінесцентна шкала налаштування. Працює радіоприймач навиносну акустичну систему, що складається з однієї головки -4ГД-53. Основні технічні характеристики:- Чутливість з входузовнішньої антени в діапазонах:ДВ - 150, СВ і KB - 45, УКХ - 3мкВ
- Селективність по каналах - 70 дБ
- Номінальна вихідна потужність 6 Вт, максимальна 10 Вт.
/>
— Діапазон звукових частот, що відтворюються, в АМ тракті 100…3500Гц, ЧС — 80…12500 Гц.
— Напруга живлення від 10, 8 до 13, 8 вольт.
— Габарити радіоприймача 180х152х52 мм.
— Маса 1, 5 кг. Автомобільний радіоприймач "круїз-201"
/b>

Автомобільний радіоприймач "круїз-201" випускав Ленінградськийзавод "росія" з 1984 року.

< br> Радіоприймач призначений для установки в салонахлегкових автомобілів ''Волга'', ''Жигулі'', ''Москвич''. Вінзабезпечує прийом радіопередач у діапазонах ДВ, СВ, КВ та УКХ.Радіоприймач має:5 фіксованих налаштувань на радіостанції, по однійу діапазонах ДВ, СВ, КВ та дві, у діапазоні УКХ; автоматичнепідстроювання частоти, систему безшумного налаштування в діапазоніЧС; перешкододавлюючий фільтр, що оберігає схему від перешкод, створюваних системою електроустаткування автомобіля; ступінчастерегулювання тембру; світловий індикатор ВКЛ, гніздо включеннямагнітофона. > — Чутливість у діапазоні ДВ — 160, СВ — 50, КВ —50, УКХ 4 мкВ.
— Діапазон частот, що відтворюються, Гц:тракту АМ — 100…4000.тракту ЧС - 100 ... 10000. - Номінальна вихідна потужність:3 Вт. -Напруга живлення 10, 8 ... 15, 6 В. - Споживана потужність - 10 Вт. -Габарити:180х52х140 мм. - Маса:1, 65 кг. -
i> Література: Опис, електричні та монтажні схемиприймача./p>
Автомобільний радіоприймач "круїз-203" випускав Ленінградськиймеханічний завод "ленінець" з 1987 року

Автомобільний радіоприймач II групи складності, змікрокомп'ютерним управлінням та синтезатором частоти ''Круїз-203''призначений для встановлення в салонах легкових автомобілів''ВАЗ''. Він забезпечує прийом радіопередач у діапазонах ДВ, СВ, КВ1…КВ4 та УКХ. Радіоприймач має:електронне перемикання діапазонів; автоматичний пошук радіомовних станцій:автоматичне, точненалаштування, яке здійснюється кварцовим синтезатором частоти; електронну пам'ять фіксованих налаштувань на шість станцій удіапазонах СВ, ДВ, КВ та шість станцій у діапазоні УКХ; цифровуіндикацію частоти налаштування; багатофункціональну індикацію.

Основні дані радіоприймача "круїз-203":

> — Чутливість у діапазонах (не гірше), мкВ:ДВ — 150. СВ — 50. КВ— 50. УКХ — 4.
— Діапазон частот, що відтворюються, Гц:Тракту АМ — 100…4000.тракту ЧС - 100 ... 10000. - Вихідна потужність, Вт:номінальна - 3Вт. Максимальна - 5.
- Напруга живлення, В:10, 8 ... 15, 6. - Габарити, мм:197х61х188.
- Маса, кг:16.
Ціна 277 руб. З експлуатації та електрична схема приймача "круїз-203"
Радіоприймач "рД-3602" (Videoton RD-3602)
< /p>
Радіоприймач виробництва ВНР призначений для встановлення вавтомобілях "жигулі" (вАЗ-2101). Він працює в діапазонах ДВ та СВ.У радіоприймачі застосовується плавне регулювання гучності таавтоматичне регулювання посилення сигналу. Технічніхарактеристики:

>
— номінальна вихідна потужність — 2 Вт;
— споживана від автомобіля потужність — 4 Вт;
— реальна чутливість — не менше 20 мВ;
> — смуга частот, що підсилюються 100 — 10000 Гц;
— напруга живлення радіоприймача — 13, 2 В.
Вхідний сигнал з антени через дросель L108 і конденсатор С2надходить на вхідний П-подібний контур L3 - L5 С1 С6 С8 С9 С11 (вдіапазоні ДВ котушка L5 і конденсатори С6, С9 і СПвідключаються).
Підсилювач РЧ сигналів виконаний на транзисторі VT1 за схемоюразонансного підсилювача. Навантаженням УРЧ служить резонанснийконтур L16 С10 С12 L22 С21 С24. Перемикання елементів контуру приперемиканні діапазонів здійснюється перемикачем S2. Перетворюваччастоти зібраний на транзисторі VT2 за схемою із суміщенимгетеродином. Гетеродин є автогенератором, виконаним за ємнісноютриточковою схемою. Перемикання котушок гетеродинного контуру приперемиканні діапазонів здійснюється секціями перемикача S1. Длязахисту від перешкод із частотою, що дорівнює проміжній, на входіперетворювача частоти включений загороджувальний контур L28 С29.Навантаженням перетворювача частоти служить контур L53 С54 С55, зємнісного дільника якого напруга сигналу ПЧ надходить на вхід УПЧ.Підсилювач сигналів ПЧ двокаскадний. Він зібраний на транзисторахVT3 та VT4. Навантаженням вихідного каскаду УПЧ є резонанснийконтур L74 С72. Детектування сигналів ПЧ здійснюється за допомогоюамплітудного детектора на діоді VD2. Його навантаженням служитьфільтр С80 R82 С81 R83. Діод VD2 є також детектором схеми АРУ.Постійна складова струму ЗЧ через ланцюг R75, R77, С58 подається набази транзисторів VT1 (уРЧ) та VT3 (першого каскаду УПЧ). Зрегулятора гучності R83 напруга сигналу ЗЧ надходить на вхід УЗЧ.Підсилювач сигналів ЗЧ трикаскадний, виконаний на транзисторах VT5- VT8. Вихідний каскад УЗЧ зібраний на транзисторах VT7 та VT8 задвотактною безтрансформаторною схемою. Навантаженням УЗЧ служитьзвукова котушка динамічної головки (опір постійному струму 4 Ом). ВУЗЧ застосовані негативні зворотні зв'язки з напругою (R104, R95, С94). Температурна стабілізація режимів роботи транзисторів VT6 -VT8 здійснюється терморезистором R93 (мМТ-13 опором 250 Ом) і R97 (мМТ-13 опором 30 Ом), а також включенням в емітерні ланцюгивихідних транзисторів резисторів R09-H. br>
Для захисту радіоприймача по ланцюгу живлення від перешкод, щовиникають від електрообладнання автомобіля при роботі двигуна, врадіоприймач включений фільтр L105 С106. Захист радіоприймача відперевантаження ланцюга живлення здійснюється запобіжником F1, розрахованим на струм 1 А. Індикація включення здійснюється задопомогою лампи HL (споживана потужність 1, 2 Вт).
радіоприймачі застосовані такі деталі:резистор R15 опором 2, 2 - 4, 7кОм, R19 - 4, 7 - 10 кОм, конденсатори С12 ємністю 0 - 47 пФ, С21 -150 - 47 пФ, С6 - 1300 - 1 перемикачі S1 та S2 типу П2К; транзисторVT1 може бути типу 2SC460 (в) або BF184.

Режими роботи транзисторів по постійному струму зазначені напринциповій схемі. p>
При використанні у вихідних каскадах УЗЧ транзисторів ГТ402 - ГТ404вихідна номінальна потужність складе 1 - 1, 2 Вт. Усі вузли, блокита деталі радіоприймача розміщені в металевому корпусі. На переднійпанелі корпусу знаходиться верньерно-шкальный пристрій зі шкалоюналаштування, ручки регулятора гучності (R83), блок перемикачадіапазонів (SI, S2), кнопка включення та вимкнення радіоприймача(S3), ручка налаштування блоку котушок змінних індуктивностей (L3, L4, L4, L38, L39). Перемикачі S1 та S2 виконані на одній колодці, яка змонтована на платі радіоприймача. Котушки зміннихіндуктивностей L3, L4, L16, L38 та L39 змонтовані у виглядіокремого блоку. Вони перебудовуються за допомогою латуннихсердечників. Деталі радіоприймача, за винятком L108', R83 та VT6 -VT8, змонтовані на платі друкованого монтажу. Транзистори VT6 - VT8розміщені на окремому радіаторі. Елементи помехоподавляющегофільтра L105 С106 мають окреме екранування.
Література: І.Т. Автомобільна радіоприймальна тазвуковідтворююча апаратура. Видавництво "радіо та зв'язок", 1987
Радіоприймач "A-11"

Автомобільний радіоприймач "A-11" випускався Муромськимрадіозаводом. Модель 1958 року Автомобільний радіоприймач ''A-11''зібраний на десяти транзисторах, за супергетеродинною схемою іпризначений для встановлення на легкових автомобілях маркиМосквич
< br> і Волга. Він укладений у металевий корпус розміром202х220х80 мм. Його вага 3 кг. Живлення приймача здійснюється відакумулятора напругою 12, 8 в, або від мережевого випрямляча. Струм, споживаний приймачем дорівнює 0, 35 А, при номінальній вихіднійпотужності на виході - 0, 15 А, за відсутності сигналу. Приймачрозрахований працювати у діапазоні середніх 187, 5…576 м і довгих723…2000 м хвиль. Перехід з одного діапазону на інший здійснюєтьсяза допомогою кнопкового перемикача.

Чутливість апарату 100 мкВ, при відношенні рівня сигналу до рівняшумів 10:1.

Проміжна частота 465 кгц. Вибірковість по сусідньому каналу 18 дБ, по дзеркальному каналу 16 дБ на ДВ і 14 дБ на СВ./p>
Радіоприймач демонструвався на всесвітній виставці в Брюсселі в1958г і судячи з усього так і залишився в досвідченихпримірниках.

> Література: Рекламний проспект

Радіоприймач "а-271"

Автомобільний радіоприймач 2-го класу "а-271" випускався Муромськимрадіозаводом з 1974 року. Автомобіль ''Жигулі'' ВАЗ-2103

А-271Г — для встановлення в автомобіль ''Волга'' ГАЗ-24
З індексом "е" — європейські варіанти виконання (відрізнялисячастотами УКХ діапазону)
З індексом "т" — тропічні варіанти виконання (відрізняються більшстабільною роботою в тропіках)

Моделі зібрані за однаковою електричною схемою і конструкцією, івідрізняються тільки вхідними ланцюгами антен і способом кріпленняв автомобілях. Вони забезпечують як плавне налаштування нарадіостанції так і фіксовану на дві радіостанції в діапазоні ДВ, дві в діапазоні УКХ та одну в діапазоні СВ. Приймач має АРУ, ступінчасте регулювання тембру, АПЛ в УКХ діапазоні. У схемізастосовані гібридні мікросхеми. Акустична система складається зоднієї головки типу 4ГД-8Е. Номінальна вихідна потужністьпідсилювача НЧ - 3 Вт. Розміри приймача 54х185х190 мм. Маса 1, 8кг.
Ціна вітчизняних приймачів 180 руб. br/>
Опис приймачів у довіднику Бєлових.
Інструкції з експлуатації приймача А-271
Радіоприймач "а-271М" Випускався Муромським радіозаводом. Модель1975 року.
''А-271М'' — автомобільний радіоприймач-радіовузол, призначенийспеціально для представницького мікроавтобуса ЗіЛ-118К''Юність''.
''А-271М'' — Схема монтажна

Інших даних щодо цього приймача немає.

b> Радіоприймач "а-275"

Автомобільний радіоприймач "а-275" випускався Муромськимрадіозаводом з 1979 року.<
Автомобільний радіоприймач ''А-275'' призначений для прийомурадіомовних станцій у діапазонах ДВ, СВ та УКХ.

— Радіоприймач ''А-275'' — призначений для встановлення вавтомобіль ''Волга'' ГАЗ-24
— Радіоприймач ''А-275В'' — призначений для встановлення вавтомобіль ''Жигулі'' ВАЗ 2103, 2106 та 2121. За конструкцієюзовнішнього вигляду та електричною схемою обидва приймачі однакові, відмінності тільки в способах кріплення їх в автомобілях таналагодженні входу з антен.

Радіоприймач "а-324"

Автомобільний радіоприймач — "а-324" випускався Муромськимрадіозаводом з 1969 року. Автомобільний транзисторний радіоприймач''А-324'' призначений для встановлення на вантажних автомобіляхМінського та Кременчуцького автозаводів. Розміри радіоприймача94х39, 5х192 мм, маса 1, 2 кг. Живиться він від автомобільнихакумуляторів автомобілів напругою 26, 4 ст. За параметрамиелектричної схеми та конструкції приймач ''А-324'' майже повністюідентичний приймачеві ''А-370''. Відмінність полягає лише у схемахпідсилювачів НЧ.
Номінальна вихідна потужність підсилювача низької частоти приймача''А-324'' — 3 Вт.
Нерівномірність амплітудно-частотної характеристики у смузі частотзвуку 150...3500 Гц - 3 дб,
Коефіцієнт нелінійних спотворень - 6%.
: Опис та схема моделі у довіднику І.Ф.Бєлова та Є.В.Дризго.

Радіоприймач "а-327"< /b>

Автомобільний радіоприймач "а-327" випускався Муромськимрадіозаводом з 1981 року.
'А-327'' відрізняється від моделі ''А-373Б'' тільки наявністю КВпіддіапазону 31 метр. В іншому, враховуючи зміни в схемі моделі''А-327'', обидва радіоприймачі схожі. А-327"
Радіоприймач "а-370" ( "а-370М", "а-370М1-Е")
>

Автомобільні радіоприймачі 3 класу "а-370", "а-370М", "а-370М1-Е"випускалися Муромським радіозаводом. Випуск "а-370Е і "а-370М" з1969 та "а370М1-Е" з 1979 року. В автомобіль ''Жигулі'' ВАЗ-2101, айого модифікації ''А-370М'' та ''А-370М1-Е'' в автомобілі''Москвич'' М-412 та автомобілі ''Москвич'' заводу АЗЛК таавтомобілі ''Запорожець''. Всі приймачі мають однакові електричнісхеми та конструкцію, а розрізняю...