як це сталося

ніколи не любив паркетники. Ніколи не розцінював їх, як щось, щозаслуговує на увагу, права на життя, і має можливості, більші, ніжвиїхати з двору в найближчий маркет. Але, доля, зробившинеймовірний фінт, перемістивши нас у нове місто і додавши нам щеодного маленького мандрівника, зробила непридатним джимні, в якогоми чудово поміщалися вдвох, разом з нашими наметами, ідеями, маршрутами, пригодами і нехитрим своїм скарбом. Взяла на ручки таіншою рукою дістала з-за спини загорнуту у срібний у фантикшоколадку