Сказати, що всі оточуючі мене люди вважають мене диваком — несказати зовсім нічого. З цим всі звикли і давно махнули рукою.Проте я продовжую цих людей дивувати. Тому, коли я сказав, щопотрібно знайти евакуатор, який відвезе мого Хайвеймена новомувласнику за 150км по вбитих дорогах на які піде до 6 годин часутільки в один бік, а натомість привезе утильного Сатурна, нічогокрім як вельми життєстверджуючого " Чооо? !" вони з себе видавити незмогли. Вирішальним фактором для мене було те, що перереєструватиХайвеймена було заняттям пов'язаним з нітрохи не меншим гемороєм.народження, поки хлопці чекали електронну чергу на переоформлення.Але все вдалося. Тепер попереду лише вагон робіт, але початок, якмені здається, вже вселяє оптимізм.
Коментарі4
Дідусь часом це щось, я коли перший москвич купував, дід мене за кермо до останнього не хотів пускати, він у мрео як з експертизи виїжджав ще і в паркан втиснувся
Дісталося ж машині в цьому житті!
так точно) але на щастя все ще не настільки погано)
Згоден!)