Пересел на якийсь час назад на Саманд…

Потрібно було терміново змотатися в сумську область за сімейнимиобставинами — вирішив не ганяти намиста, якому вже терміни позаміні грм вийшли, а проскочити на газі.Приїхав до гаража, залишивБусю на парковці — піднявся в гараж... А виїхати з боксу на самандіне можу — за півтора місяці відвик наглухо — зчеплення вистачає віншому місці, Куліса взагалі після тетрису здається нерухомою, акермо якийсь зовсім маленький ... Знадобився досить великий шматокчасу, щоб назад набрати моторику несвідомого керування машиною.через що їзда на швидкостях понад сотню перетворювалася на таку жмуку, як і на "тетрісі" і дорога далі Охтирки відсутня як така -перші 140 км по свіжопокладеній трасі Харків-Суми пролетіли наодному диханні - якість полотна як у Європі, сама Охтирка, можнасказати, більш ніж виправдовує легенду про своє найменування (залегендою, коли карета Катерини II провалилася колесом на особливорозкішному вибоїні, цариця зі своїм непереборно німецьким акцентомвигукнула "-Ах, тирка"), а ось далі цієї Охтирки — теж чиста Європа— типовий такий краєвид зразка 1918-го року де-нитка під Верденом —із кратерами за чверть метра глибиною впереміш із мариністикоюАйвазовського, але тільки "9-й вал" не з води, а із залишківасфальту. На фото кадр не мій — не до зйомок було в цьомутрофі-рейді, але тютелька передає моє враження від траси "охтирка-Лебедин". Особливо "порадував" ділянку "декомунізованої"гранітної бруківки, покладеної ще в 50-х роках полоненими німцями -вульгарні аборигени тупо спддили метрів 30, а потім ці ж когутибудуть присягати все навколо загалом і уряд зокрема, мовляв, президент, худоба Така, мені в штани насрал…