Світло в моє люстерко...

І знову здрастуйте!
Навіть при тому, що руки не доходили до Драйва, все одно мояулюблена Акулка не обходилася без подарунків. І це не могло нерадувати! Цього разу мені пощастило зловити на розборі побратима вдизелі, і найголовніше у своєму улюбленому місті-героїХмельницькому.Оцінивши всі можливі варіанти спустошення "донора", було обрано дзеркальце з автозатемненням! Ух як давно я хотів собіцю штуку, кожен якраз побачивши її ковтав слину, і на кінець, такедовгоочікуване, воно зайняло своє коронне місце замість — стокове.наявністю не було (салон темний велюр сидіння з електроуправліннямвже було продано на жаль), апетит на цьому був задоволений.