Напевно у кожного батька чи матері є це з дитинства, ми хочемодати своїм дітям те чого у нас не було. Уваги, любові, цілоїродини, братика, сестричку, і навіть елементарних іграшок які митак хотіли, але за тих чи інших обставин не отримували.
У жодному разі не намовляю на своїх батьків, давали все в міруможливості, і я не можу сказати що я чогось не отримував. Таксклалося що мрія про самокат і педальну машинку у мене залишиласяне здійснена.
Намагаюся це дати своїй доці.Після місячного карантину за Києвом надачі дав слово що куплю гарну іграшку.
Приїхав до Києва, заробив, замовив, замовив ще за дуже солодкоюціною, 3100 з доставкою, у деяких в наявності за 4500 були і вище.і у дитини ці очі горять, мама теж радіє, дитина ледь ніжкамивідштовхується, але вже знає що треба їхати вперед. Через паруроків треба буде купувати електро або педальну, ну а потім вжевідкладати на нову справжню 😂
Звичайно так шкірі паралельно шукаю москвич педальний.
Якщо багато хто дивиться на мою ідею скосу, то я їм аргументиприношу прості, що повністю відреставровані експонати коштують400-700 $. Проблема, деякі деталі досі можна знайти без особливихтруднощів
Коментарі
Поки немає коментарів — будьте першим.