Як я вибирав авто

Одного разу мій друг купив собі BMW в 38-му кузові. Для мене тоді, пам'ятаю, це був шок. Ну якось не уявляв я його за кермом зовсім. Атут таке авто - бандитська 7ка з 90х! Повністю чорна, зі шкірянимсалоном! Мрія! Покаталися ми з ним і я був неймовірно здивованийтому, що в машині 96-го року стільки всього напхано.Та і їхала вонадобре і ціна була солодка. А ось цей її ввврумммм — це простомузика для вух! А я живу близько і до роботи мені 15 хвилин наметро і 20 хв пішки... Одного разу по дорозі мені чомусь згадалисяслова співробітниці про те, що її друг купив собі порш Старенький, але все ж порш - і їздить на нім.. І, типу, недорого вийшло і мріюздійснив.. У той же день я поліз в інтернети шукати свою мрію —мустанг/камаро/файрберд 3-4 покоління.І був приємно здивований іокрилений ціною. Американоводів, читав, розбирався. І що більше ячитав — то більше розумів, що не з моїм досвідом брати таку машину— не потягну. Під нею треба рік провести, щоб довести до ладу. А умене банально немає достатньої кількості знань та вмінь, щобвідновити машину. Та й я хотів на ній їздити, а не під нею лежати.До того ж, я пошукав оголошення про продаж і зрозумів, що хорошихекземплярів вдень з вогнем не знайдеш і просто так ось купити іпоїхати не вийде... При цьому мрія про машину вже міцно сиділа вголові.
>

Я вирішив поки що відкласти пошук американця і взяти хорошийнадійний автомобіль, який мене радуватиме, на якому я навчусянормально їздити і більш-менш розбиратися в обслуговуванні і хочякось у ремонті. А після вже можна взяти американця і потихенькуйого доводити до ладу. Вибір відразу впав на BMW. Немалою міроюцьому посприяв Behemoth (так назвали 38ю) товариша. І я почаввиглядати бехи. Насамперед почав дивитися 7ки в 38-му кузові (якBehemoth). Читав про них багато. Спочатку бентежив двигун 3.5літра. А двигун меншого обсягу цю машину просто не потягне. Та йпід мої критерії підходило зовсім мало авто з тих, що продавалися:яхотів чорну машину з шкіряним чорним салоном і не бідноїкомплектації. А траплялися, як на зло, сині, сірі та зелені. Абочорні, але з ганчірковим салоном. Або світлим салоном. Або бомжкомплектації. Або перекуп продавали. У результаті я так нічого і незнайшов, а той варіант, що знайшов дуже збентежив мене пробігом у320 тис. (хоч тепер я знаю, що дарма). Паралельно я почав дивитися5ки в 39-му кузові. Спочатку розглядав їх як крайній варіант, алепотім 39-й кузов став мені подобатися все більше. І незабаром яперестав шукати 38-й кузов. Спочатку дивився п'ятірку з двигуном2.2-2.5, потім з 3.0 і зовсім слабко дивився на 3.5 Довго нічогобуло знайти хорошого. Я вирішив зареєструватися на бмв-клубі ішукати там, бо там люди продають доглянуті машинки, всі знають і, потусувавшись трохи, можна визначитися з репутацією продавця і небоятися купувати "кота в мішку", як на авторіа. З'ясувавши, що 2.5двиг жере зовсім трохи менше, ніж 3.5 вирішив дивитися v8. Більшетого, у 39х з v8 і ходова надійніше буде. Перше, на що я звернувувагу, коли вперше побачив Сатанчика — це диски. Полиці на задніхдисках вразили мене наповал.
Ціна була вищою за середню, але судячи з відгуків машинка була вдуже хорошому стані і продавалася вимушено, т.К. Господарпереїжджав жити загороду і потрібен був позашляховик. Домовилисяподивитись. Господар на той час був у відрядженні, але зарезервувавмашину за мною (за що я йому дуже вдячний). Я на той час швиденьконайняв автоінструктора і більш-менш відновив навички водіння. (права в мене були, а от не водив давненько). Ну, а далі все булопросто — ми поїхали до Одеси дивитися машину. З першого поглядубуло зрозуміло, що ми його візьмемо. Продіагностували, переоформили, розплатилися — і ось ми вже мчимося трасою Одеса-Київі я за кермом свого авто. Я просто не міг повірити своємущастю.
Ось така історія. Хазяїн нам із товаришем ще ніштяків підлогумашини напхав на додачу.
Так. А тепер трохи про те, чому ми взяли б/в машину, а не нову.Тому є кілька причин:мені абсолютно не подобається зовнішній виглядбільшості нових авто. Взагалі. Я спалював би живцем тих, хтопридумав цю потворну тенденцію "надувати" кузов, ніби в ньому Халкчхнув. Стільки найпрекрасніших прототипів починаючи з 60-х булорозроблено, але все марно, тому що цей "дизайн" все прохали. - менедратує тенденція здешевлення авто. Бісить китайський скрипучийпластик, сіра похмурість салону. Навіть на нові американські автогидко дивитися всередині. А люди начебто цього не помічають... — яне хочу брати кредит. Я злиденний і у мене немає 80 кілобаксів намашину в гарній комплектації. А кататися на дешевому поджопникумені не дозволяє почуття власної гідності. — життя одне, вонокоротке і я хочу отримувати від нього максимум того, що в моїхсилах собі дозволити. — За таку ціну, як ми запатили за б/в BMWновою, можна було купити тільки хіба що Лачетті. Звучить не дуженадихаюче. При цьому навряд у цій Лачетті за такі гроші будешкіряний салон, електро-кермо/сидіння/дзеркала з пам'яттю, всякідатчики дощу та автокоригування фар, підігріви сидінь та іншіприємні дрібниці. Це буде сумний сірий салон з вілюровими сидіннямиі, в кращому разі, там будуть електросклопідйомники. І старийдвигун 1, 6 родом з 90х, з витратою трохи нижче ніж у мого 3.5 —Нова машина зовсім не означає "надійна". Ломатися вона може зовсімне менше б/в, а тим більше враховуючи, як їх зараз збирають і зчого. — І найголовніше — мені зовсім не пофіг на чому їздити .Машина, в моєму розумінні, повинна приносити задоволення, радуватиі бути відображенням власника, а не тупо засобом доставити жопу зточки А в точку Б. А бмв вона якраз така, з душею, харизмою, характером саме те, що треба!

Ось якось так… чекаю ваших думок з цього приводу в коментах.