Ківш, чудовий ківш

Попередній власник, ясний пень, підганяв водійський ківш під себе.Мені його посадка не підходить:якщо кермо ще абияк, то педалі — заобрієм просто. Ну, тобто, я їх дістаю, але я звик, щоб повністювичавлена ​​педаль була з запасом градусів 30 (180 - це пряманога). Для довідки:полозья на спортивних сидіннях нікуди не їздять— вони стаціонарно прикручені болтами до корпусу. Виявилося, щополозья прикручені до самопальних і дуже надійних міцних подіумів, в які вварені болти. Далі — цікавіше. Власником були вибрані болтинастільки кінського розміру, що отвори в полозах довелосярозточувати напилком, окремо доставила ідея кріпити полозья закрайні точки, що, в принципі, абсолютно нейтрально, якщо ти робишмашину суто для себе. >

Втім, зробивши виміри, я взявся за підготовку. Потрібні отвори вполозах особливого опору напилку не чинили трохи більше 20 хвилинна 2 дірки. А ось з подіумом вийшло веселіше. Сам подіум виявивсязроблений із чудово міцної катанної сталі, а ось свердловідповідного діаметру — офіційно найтупішим свердлом у світі. Запівтори години я не зміг просвердлити жодної (! ) дірки! Плюнув, поїхав додому.
> День другий. Заїхав переозброїтися — придбав відміннепіраньєвське свердло і помчав у гараж. Усього 2 долари - і такеморе задоволення! За 15 хвилин у мене було 2 чудові дірки вподіумі. Ще хвилин 40 пішло на встановлення та припасування полозіві ковша:з'ясувалося, що педалі стали якраз, а от нерегульованеспортивне кермо — надто близько, довелося ще трохи почаклувати.

Разом:4, 5 години + 2 долари = зручна посадка :)