З цього все починалося))))

Щось мене сьогодні потягло на ностальгію…
Вирішила згадати як все починалося, це було не так вже й давно, червень 2009 року. Мої перші змагання — " А ну ка дівчата 2009".Хоча мабуть почати треба з іншого — травень 2008, я хотіласпробувати взяти участь у змаганнях зі швидкісного маневрування, задень до старту у машини лягає мотор. Встигаємо знайти новий, поставити, налаштувати... Старт призначений на неділю, алеповертаючись увечері в суботу з тренування влітаю в стовп ... Іперша думка - я пропущу змагання ... Друга думка - яку машину братинову ... А тільки потім - як я почуваюся ... Зрозуміла, що цейсезон ще треба почекати, але так само це посилило моє бажаннязайнятися автоспортом ... І ось червень 2009. Мої перші змагання, руки трясуться, думки плутаються, було страшнувато))) Тренувальнийзаїзд я їхала навіть не вимикаючи ESP ... Хіхіхи ... Зараз дивлюся, то відео і посміхаюся! До речі у мене був 13-й стартовий номер.Траси дуже прості, але на той момент вони для мене булинайстрашнішими. Отже, перший заїзд і… про диво у мене найкращийчас. Не могла зрозуміти як вийшло, т.К. У суперницях у мене булидуже досвідчені вже гонщиці, які брали участь і в СМ і в ралі. Ну, гаразд, зі страху вийшло, а тут ще організатор вирішив запровадитидодаткове завдання, треба було відповісти на запитання з ПДР. Заправильної відповіді від часу заїздів забирали 5 секунд. Природно змоїм везіння мені трапилося найбезглуздіше питання, але і це яподолала))). І ось друга траса - а в ній "дворик" і ще два кола. Іось тут мій штурман (він же далі коханий чоловік) крикнув: "рудаЧемпіон! " Ця фраза стала гаслом нашої команди та досі звучить навсіх змаганнях. Я летіла трасою, пролітала дворики на одномудиханні. У результаті знову найкращий час. І за підсумками першемісце! Нагородження, привітання, емоції і тільки приїхавши додомуми сіли один на одного і я запитала: "ти взагалі розумієш, що цебуло, ми ж виграли"
Ну і звичайно я вже не змогла себе уявити без СМ і хворію на нихдосі!