Дівчатка, вони такі... або апофеоз ідіотизму))

Сьогодні вранці я була наочним посібником до анекдоту "а у васмашина при -21° заводиться? А хрін її знає, вона невідкривається! "
Мені дуже-дуже, дуже-дуже хотілося помити машинку. Ну як же —сніжок, краса, а я на танку. Але, подумавши, вирішила цього неробити. .І потім, передумавши, вирішила це зробити)) З мийкидоїхала нормально, нічим не примерзло, перевірила.Закрила машину іпішла додому.Наступний день був домашнім, тому навіть не пробувалавиходити її запускати.А сьогодні знадобилося.І, тут як у казці)))двері навіть не рипнули.Замок навіть ключ не впустив.Стою, лускочупотилицю... Думала я, думала, в результаті зателефонувалатоваришеві, який по зимі мене виручає постійно) Приїхав товариш, попшикав птичкою - не допомогло. Історія довга, але, загалом, вмашину вдалося потрапити через пасажирські двері (хоча в мене вжезріла думка пробувати лізти через багажник))) Заводити - а не тутто було, не хоче. Коротше, годинку довелося катати по колу згрубкою на максимум.Відтанули, нарешті) Сумна історія про дівчатокі машини, зате було весело вранці)) А те, що запізнилася кругом — ігаразд.
Зате машина чиста )))